Ім’я Великого Кобзаря – перше в списку тих українців, чиї серця, помисли і талант спрямовані на служіння народові. Від його полум’яного слова поневолені люди прозрівали, сповнювалися праведним гнівом, піднімалися на боротьбу проти будь-якого гніту, в тому числі й національного. Боротьба триває й досі, а Шевченкові слова з «Тарасової ночі» актуальні, як і століття тому:
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Таким доречним і водночас символічним у неспокійний 2014-й рік є ювілей Великого Сина України. Дістанемо, нарешті, з полиці запиленого «Кобзаря», перечитаємо пророчі поезії, переосмислимо їх і потрактуємо по-новому, віднайдемо відповіді на болючі питання.
Працівники культури й бібліотекарі Шацька першими в районі стартували в Шевченковий рік. 16 січня тематичний захід «І лине над землею Шевченкове слово…» зібрав прихильників творчості поета в Шацькому міському Будинку культури. Над сценою – вишитий портрет Тараса Шевченка під рушником, на виставці – видання «Кобзаря» різних років. Серед останніх – подарункові, кишенькові, дитячі, найдавніше датується 1972 роком, найбільш унікальне видане польською мовою.
Вишитий портрет Шевченка, до речі, – справа рук організатора і ведучої заходу Світлани Порви, бібліотекаря Шацької міської бібліотеки-філії. Вона, а ще Ніна Вирович, директор Будинку культури, і Ніна Сорочук, музичний керівник ЗОШ І-ІІ ст. смт Шацьк, під час підготовки до свята перегорнули чимало сторінок «Кобзаря». І вклали в вуста учнів згаданого навчального закладу найкраще з літературної спадщини поета. Зі сцени звучали вірші і линули мелодії: «Зоре моя, вечірняя», «Думи мої», «Якби мені черевики». Дует у складі Ніни Вирович і Лариси Куран виконав пісню «По діброві вітер виє».
Гості заходу – Сергій Пархонюк, заступник голови Шацької РДА, та Орися Мелюх, начальник відділу культури, відзначили, що проведений він на достойному рівні. Дійство задало правильний тон великим і малим святам, що плануються в Шацькому районі до 200-річчя Великого Кобзаря.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.