Головна Наради, сесії На спільному засіданні комісій були розглянуті освітянські та медичні питання

На спільному засіданні комісій були розглянуті освітянські та медичні питання

3262

Цього тижня в Шацькій районній раді відбулося спільне засідання двох комісій з питань охорони здоров’я, культури, освіти, духовності, соціального захисту населення, туризму, фізичної культури та спорту районної ради та Шацької селищної ради.
Хоча проведення чергової сесії Шацької районної ради заплановано на 18 жовтня, проте вже зараз комісіями розглядаються питання та напрацьовуються проекти рішень тих питань, які актуальні для життєдіяльності району.

Про роботу закладів освіти розповіла Людмила Єрофєєва, начальник відділу освіти, молоді та спорту Шацької РДА. Серед питань – створення опорної школи. На це претендують в районі два навчальні заклади: в селах Світязь та Пульмо. «Напередодні засідання комісії відбулася нарада з директорами шкіл, де також обговорювали це питання. Обговорення було досить тривалим та жвавим. Аргументи були то на стороні однієї школи, то іншої. Є певні критерії, за якими повинне визначатися створення опорної школи. Це і кількість учнів у навчальному закладі, наявність паралельних класів і кількість філій. Зрештою, зважали й на рейтинг шкіл, кількість медалістів та учасників олімпіад, їх призерів. Все ж таки директори шкіл прийшли до спільної думки, що опорну школу потрібно робити у Світязі, адже навіть якщо до Пульма підвозитимуть дітей із Острів’я та Пулемця (тоді в цих школах треба понижувати ступінь), там все одно не набереться потрібної кількості дітей», – розповіла доповідачка.

Офіційно ЗОШ І-ІІІ ст. с. Світязь розпочне функціонувати як опорна уже з наступного навчального року. Стосовно школи в селі Підманове, то вона буде функціонувати як філія, і про пониження ступеня школи не йтиметься, адже у селі є перспектива збільшення кількості учнів. Окрім того, у філіях вже можна буде працювати над створенням класів-комплектів, у яких зараз діти перебувають на індивідуальному навчанні.
«Можливо, до кінця року деякі критерії у формуванні опорних шкіл будуть змінені, і ми зможемо утворити опорну школу ще й у селі Пульмо», – висловила надію Людмила Єрофеєєва. На що Сергій Віннічук, голова Шацької селищної ради, відповів: «Навряд чи. Є інформація, що ці критерії в майбутньому стануть ще більш жорсткими».

Вирішували на комісії питання ЗОШ І-ІІІ ст. с. Ростань. До початку опалювального сезону в школі потрібно встановити котел, але перепади напруги в електромережі не дозволяють цього зробити. Члени комісії запропонували встановити безперебійник напруги, допоки буде вирішуватися питання з підключенням школи до електромережі та введення її в експлуатацію.

Стосовно розробки проектів на будівництво та реконструкцію шкіл, то Людмила Єрофєєва повідомила: по добудові третьої черги НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія смт Шацьк» проект вже готовий. Проект на будівництво школи в с. Піща на фінальній стадії, над документацією працюють проектанти зі Львова. Вони вже привозили цей документ, його дивились вчителі школи, вносили свої пропозиції. Але вже найближчим часом потрібно визначити, за які кошти будуватимуть школу: подавати на державний фонд регіонального розвитку чи іншим шляхом.

Розповіла Людмила Степанівна про стан забезпечення шкіл підручниками. Так, зараз довозяться підручники для 9-х класів. Але є проблеми із використанням коштів на придбання підручників із залишків освітньої субвенції: їх не можна використовувати без погодження Міністерства освіти. Відповідні листи відділом освіти, молоді та спорту були направлені в Міністерство ще 4 липня, проте відповіді немає й досі. «Також телефонували туди постійно. Надії на те, що дозвіл таки буде, немає. Натомість, аби діти отримали підручники, кошти з освітньої субвенції пропоную використати на інші потреби шкіл, а необхідну суму виділити з районного бюджету», – відзначила керівник освітян.

Обговорювали на комісії стан довезення учнів до навчальних закладів, впровадження енергоощадних заходів, харчування дітей, стан облаштування внутрішніх санвузлів по школах. Стосовно останнього, то, як зазначив Анатолій Павлей, начальник гуманітарного відділу Шацької селищної ради, по школах громади санвузли вже працюють (Мельники, Самійличі, Прип’ять). Допомагали фінансово в цьому з селищного бюджету, бо виділених раніше коштів бракувало. Реалізовуються двома школами проекти місцевих ініціатив (Світязькою та Підмановською), котрі ініціювались Шацькою районною радою. На їх реалізацію школи отримали по 100 тис. грн.

Якщо питання освітян більш-менш вирішуються, то у первинної ланки медицини стан справ не надто райдужний. Як повідомив Сергій Карпук, у серпні на адресу Шацької районної та Шацької селищної рад від жителів села Прип’ять надійшов лист-скарга. В ньому йдеться про ситуацію, яка склалася в селі з наданням першої медичної допомоги. Виявляється, медичний працівник ФАПу с. Прип’ять, як йдеться у листі, не перебувала на робочому місці тривалий час (була у щорічній плановій відпустці, а потім – за власний рахунок). І, як прозвучало на комісії, медик перебувала весь цей час на заробітках у Польщі. В той же період перебували у відпустках й працівники ФАПів сусідніх сіл. Внаслідок цього жителі села не отримували належної медичної допомоги. Так, на комісію приїхали жителі села, в яких батько, не отримавши першої медичної допомоги, потрапив у реанімацію з інфарктом, зараз знаходиться на реабілітації. А ще є люди, котрим потрібно робити ін’єкції, і їм також не було до кого звернутися. Районною радою був направлений лист в обласне управління охорони здоров’я з проханням провести службове розслідування, але відповіді ще немає.

Свою провину як керівника, який не зміг забезпечити взаємозаміну на час відпустки сільського медичного працівника, визнала керівник ЦПМСД Любомльського та Шацького районів Тетяна Васенько. «Так, це моя помилка: я повірила людині на слово, що вона домовилася з працівниками сусідніх сільських ФАПів, що вони будуть її заміняти. Мені слід було перевірити щорічний графік відпусток», – розповіла Тетяна Васенько. Тож поки що це питання, як зазначив Сергій Карпук, є відкритим, будуть чекати на відповідь з обласного управління охорони здоров’я.
Але це ще не всі претензії, які пред’являли керівнику ЦПМСД двох районів. Коли Тетяна Васенько озвучила цифри, які були виділені з районного бюджету на ремонт сільських ФАПів, і які кошти були використані, голова районної ради поцікавився, чому досі не використовуються ці кошти, адже вони були виділені ще у травні. Підтримав його депутат районної ради Володимир Голядинець, голова Шацької селищної ради Сергій Віннічук. Якщо гроші виділені – то чому не використовуються? В іншому випадку їх можна було б спрямувати у ті заклади, де їх швидко освоять. Причиною неосвоєння решти коштів Тетяна Васенько назвала те, що ремонти по ФАПах робляться господарським способом, а працівники, які мають виконувати ремонтні роботи, поки задіяні на інших об’єктах. Але медик пообіцяла, що до кінця року кошти освоять повністю.

Запитували у Тетяни Васенько й те, чому Піщанську амбулаторію, яку мають реконструювати за кошти Світового банку, відсунули аж у третю чергу проекту. Про це керівникам району повідомив начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк, який назвав і причину: не поновлено проектно-кошторисну документацію. «На ці роботи виділялися кошти з районного бюджету, але чому так затягнувся процес поновлення документації, коли це можна було зробити за декілька тижнів? Чи не стане це причиною того, що Піщанську амбулаторію доведеться ремонтувати самим?», – поцікавився Сергій Карпук. На це Тетяна Савівна відповіла, що проектанти дали офіційну відповідь, що документація буде готова до 1 жовтня. Натомість від участі у проекті реконструкцій амбулаторій уже повідмовлялися чимало ФАПів області, оскільки «годують» реконструкцією амбулаторій уже чотири роки, а районам доводиться по три-чотири рази поновлювати проектно-кошторисну документацію на ці об’єкти. Відмовляються від участі в проекті ті ФАПи, які увійшли до складу об’єднаних громад і на ремонт яких виділяють кошти з місцевих бюджетів. Далі членами комісії розглядалось питання переходу ФАПів у підпорядкування Шацької селищної ради, що є вимогою децентралізаційних процесів.

Віта ШЕПЕЛЯ