У соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці в Ковелі відбулася церемонія прощання із солдатом Миколою Фісаюком. Понад рік його родина чекала на будь-яку звістку, сподіваючись на повернення, але результати ДНК-експертизи підтвердили загибель військовослужбовця, який тривалий час вважався зниклим безвісти.
Микола Фісаюк народився у Володимирі, там навчався у школі. Зі своєю майбутньою дружиною Валентиною, родом із Ковеля, він познайомився під час навчання в Оваднівському професійно-технічному училищі. Після створення сім’ї подружжя оселилося в Ковелі. Чоловік працював у комунальному підприємстві «Добробут», а згодом багато років займався будівельною справою.
Рідні згадують Миколу Фісаюка як відповідального чоловіка і турботливого батька, який дбав про близьких та цінував родинне тепло. Він любив риболовлю, мав хист до кулінарії та часто тішив сім’ю стравами власного приготування.
У родині добре знають, що таке служба і захист України. Син Миколи з перших днів повномасштабного вторгнення служив у 6-му Волинському прикордонному загоні, присвятивши військовій службі майже чотири роки. Старший брат Олександр є ветераном АТО, а молодший брат Віталій нині перебуває на передовій і продовжує боронити Україну на Донеччині.
Миколу Фісаюка мобілізували до лав Збройних Сил України у травні 2025 року. Після проходження підготовки його зарахували до складу 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Про службу він розповідав небагато, намагаючись уберегти рідних від тривог, лише зізнавався, як сумує за домом і сім’єю, яка була для нього найбільшою цінністю.
Перед виходом на перше бойове завдання Микола попередив дружину, що протягом двох тижнів не матиме зв’язку. Після цього рідні більше не чули його голосу. 29 серпня 2025 року поблизу села Майське на Донеччині обірвалося життя солдата Миколи Фісаюка — кулеметника 3-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного батальйону військової частини А0989. Лише згодом, за результатами ДНК-експертизи, вдалося офіційно підтвердити його загибель і повернути воїна на рідну Волинь.
Міський голова Ігор Чайка висловив щирі співчуття дружині Валентині, синові Миколі, матері Валентині Адамівні, братам Олександру та Віталію, а також усім рідним і близьким загиблого захисника.
Дякуємо воїну за мужність, відданість Україні та захист рідної землі. За те, що завдяки таким чоловікам Україна продовжує триматися і відстоювати свою незалежність, — сказав міський голова.
Поховали Миколу Фісаюка на Алеї Героїв міського кладовища. Світла пам’ять Захиснику.
