Головна Свято Злетілись до рідної школи через 40 років

Злетілись до рідної школи через 40 років

3446

Щороку школи гостинно від­чиняють двері для усіх випуск­ників минулих років. У листо­паді до Світязької школи радо злетілися колишні її учні, ви­пуск­ники 1975 року, котрі також відзначали не лише 40 років за­кін­чення навчального закладу, а й 50 років від того часу, як упер­ше переступили пороги рід­­них шкіл – Світязької, Під­манов­ської та Омелянівської.

Усмішками, жартами, міц­ними обіймами та сльозами, ра­діс­ними та сумними спога­дами була насичена зустріч ви­пускників, яку організували Яль­ницька (Сацюк) Галина Іва­нівна, Баранчук (Сорока) Ва­лен­­тина Сергіївна та Дужич Надія Петрівна. 

Хоч випускники 1975 року й не навчалися у новому примі­щенні школи, а тільки в ста­рому, де зараз знаходиться ди­тячий садок, а на будівництво нового приміщення у старших класах лише допомагали но­сити цеглу, та як приємно було пройтися просторими і світ­лими класами, згадати шкільні роки, своїх наставників, з го­ловою поринути у безтурботне ди­тин­с­тво. Радо поспілку­ва­лися із своєю першою вчите­лькою На­зарук Галиною Ада­мівною, а нас­тупного дня відві­дали одного з колишніх класних керівників Герасимук Анастасію Пота­півну.

Багато хто не зміг прибути на зустріч із колишніми однок­лас­­никами, зважаючи на стан здоров’я чи далеку відстань (життя розкидало колишніх од­но­сельчан по різних містах – Києві, Одесі, Львові, Полтаві, та навіть Алтайському краї та Тюмені). Хвилиною мовчання при­­­сутні вшанували пам’ять своїх однокласників та вчите­лів, котрих уже немає на цьому світі.

Щирими словами вітала при­сутніх директор школи Віра Озімок, висловивши вдячність за те, що, попри роки, не забули про рідну школу, про вчителів, котрі дали міцні знання та хо­роший старт у майбутнє. До сліз розчулила випускників пре­­­зентація з фото шкільних ро­ків 40-річної давності та з низ­кою шкільних мелодій. Не­наче й не було отих років, котрі на­­малювали зморшки на об­личчях, додали сивини у ск­роні, але залишили яскраві спо­гади про шкільні роки. 

Далі кожному із колишніх од­нокласників ведучі Галина Яль­ницька та Микола Артимук зап­ропонували скласти своє­рід­ний іспит, давши від­по­віді на питання: «Чи пам’ятаєте ви першу вчительку?», «Чи ко­рис­­тувалися шпаргалкою?», «Чим запам’ятався випускний ве­чір?», «Чи здійснились мрії», про­читати вірш зі шкільної прог­рами і так далі. Кожен із ко­лишніх випускників-одноклас­ників розповідав про себе, про своє життя, родину, улюблену про­фесію. Завжди активні, з них вийшли чудові педагоги, лі­карі, бухгалтери, державні служ­­бовці…

За хорошою традицією, на за­вершення зустрічі колишні ви­пускники на згадку про себе у шкі­льному парку посадили де­рево, що символізуватиме зв’я­зок усіх поколінь випускників Сві­тязької школи.

Віта ШЕПЕЛЯ.