Життя, як птах, летить чимдуж вперед,
Його нам не спинить, назад не повернути,
Але ту стежку, що до школи нас вела,
Нам у житті ніколи не забути.
Надворі вечір сердито завиває холодним пронизливим північно-західним вітром і кидає в обличчя поодиноких перехожих то колючий сніг, то великі краплі дощу. Куди поспішають ті, хто, покинувши теплу оселю, кинувся в обійми негоди?… До школи –і до рідної, найкращої, найдорожчої…
Щороку вона гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч.
Пролунав шкільний дзвінок і затремтів спогадом у серцях присутніх.
«Давайте повернемось у ті незабутні роки юності…», – звернулись до гостей в актовій залі школи ведучі-одинадцятикласники Оксана Озімок та Дмитро Цвид. Саме вони впродовж зустрічі щиро і невимушено сплітали в одне велике дійство спогади, побажання, зізнання колишніх випускників і художні номери, які підготували учні школи.
Спочатку всі оплесками привітали учнів 50-х, 60-х, 70-х, 80-х, 90-х, 2000-2005-х, 2006-2012-х років Світязької школи. І як приємно було бачити, що після кожного названого десятиліття по черзі піднімались спочатку сивочолі, а згодом зовсім юні випускники. Усіх їх зібрала в цій залі любов і повага до тих, хто, не шкодуючи своїх сил і здоров’я, з року в рік ростить у стінах школи майбутнє нашої держави.
Ось уже 22 роки поспіль Олена Корусь (керівник шкільного краєзнавчого музею) у шкільному журналі відмічає усіх присутніх на святі. Це з її слів гості і учні ознайомились з історичною довідкою школи, підготовленою під її керівництвом випускницею 2004 року Ярославою Турич, аналізом відвідування щорічних зустрічей. На закінчення виступу вона звернулась з проханням вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих учителів і випускників школи, які відійшли у вічність.
А яке свято без пісні, танців і жартів? Всього цього було доволі: приємно порадували усіх інсценізованою піснею семикласники разом із своїм музичним керівником, з усмішкою на устах слухали шкільні частівки у виконанні дев’ятикласниць, гуморесками зігрівали душу третьокласник Владислав Зубчик і шестикласники Максим Кополовець та Мар’ян Вергелес, цікаву сатиричну сценку «Отелло та Дездемона» розіграли семикласники Ірина Мартинюк та Юрій Герасимук, затамувавши подих, насолоджувались піснями у виконанні Оксани Озімок, Миколи Регещука та їх дуету, нікого не залишили байдужими танець «Кадриль» та вокально-хореографічна композиція «Шацькі озера», виконані учнями 7-го, 8-го, 1-го і 3-го класів (керівник Георгій Вознюк).
З привітанням до присутніх звернувся найстарший серед гостей – випускник 1956 року Євген Цвид, який побажав усім міцного здоров’я і дожити, як мінімум, до ста літ.
З 1968 року 1997 випускникам дала путівку в життя наша школа. Проте, як сказав Микола Пирогов, усяка школа славна не кількістю учнів, а їхньою славою. Є й серед наших випускників прекрасні спеціалісти, організатори, керівники, а головне, просто хороші люди.
Олена ФЕДУН.
