Це – старовинна скриня першої третини XX століття, яка належала Панасюк Євдокії Василівні (1927 р.н.), мешканці села Черемошно Ковельського повіту.
У 1937 році сім’я Панасюків, як трудові емігранти, виїхала у Бессарабію і лише 1940 року повернулися додому на Волинь. Після смерті Євдокії Василівни донька подарувала мамину скриню у музей Ковельської виховної колонії. Нещодавно заклад закрили і Юрій Філаретов передав стару скриню у музей.
Скриня дерев’яна, пофарбована у темно-коричневий колір, окована металевими червоними смугами. На ній жовтою фарбою нанесено літеру « М» ( на жаль, невідомо ким і коли, і що означає у цьому випадку літера). Колись скриня зачинялася на ключ. З боків має металеві ручки для транспортування.
Раніше скриня була невід’ємною частиною традиційного житла українців та виконувала роль звичайної нині шафи-купе, де тримали одяг, рушники, полотно. Вона була важливим компонентом традиційного весільного посагу молодої, вказувала на статки сім’ї нареченої. Здебільшого в скрині зберігали придане дівчини, як правило виготовлене нею самою : вишиті сорочки, блузки, спідниці, рушники і наволочки, сувої домотканого полотна та ін. Її вміст підтверджував талант і працьовитість дівчини. Так і казали: «Яка скриня, така й господиня».
Такі речі виготовляли до середини XX ст. Нині у подібних скринях, які можна побачити у селах, зберігають здебільшого старі речі.
Ковельський історичний музей
