Понад півтори тисячі кримінальних правопорушень зареєстровано в поліції від початку року щодо шахрайських дій. З них особу правопорушників встановлено у понад чотирьохсот випадках, матеріали цих справ скеровано до суду. Про це та інше розповів під час онлайн брифінгу заступник начальника ГУНП в області Михайло Сорока.
Також він відповів на актуальні питання журналістів щодо протидії шахрайств. Про види шахрайств Поліцейський розповів про найбільш поширені шахрайства, а саме: купівля-продаж товарів і послуг в мережі інтернет з оплатою наперед; оплата онлайн з переходом на фішинговий ресурс (це сайт, який дублює сервіс оплати з вимогою ввести персональні дані); отримання допомоги онлайн; дзвінки від псевдопрацівників банків тощо. Також люди стають жертвами шахраїв, коли замовляють продукти, послуги, оренду квартир онлайн і оплачують за це наперед, не переконавшись в безпечності цих ресурсів. Шахраї телефонують і нібито від імені мобільних операторів, просять натиснути певну комбінацію цифр і таким чином видурюють гроші. Новий вид шахрайств – заробіток на так званій криптобіржі. Для цього людина має поповнити певну «банку» своїми грішми, а потім нібито починає заробляти. «Цей процес втягує в певну залежність, спонукає вносити все більші й більші суми. Люди реєструють навіть картки рідних. Таким чином, гроші списуються з усіх рахунків», – розповів Михайло Сорока. Про запобігання шахрайствам За словами спікера, в ГУНП створено спеціальний сектор протидії шахрайствам, де співробітники більш ретельно вивчають і аналізують кожне звернення такого виду. Однак громадяни й самі мають подбати про свою інформаційну безпеку, розуміти, які дії вони вчиняють і навіщо. У першу чергу, йдеться про правильність покупок в інтернеті: в жодному випадку не можна переходити за посиланнями, які вам надсилають в месенджерах, адже це – фішингові сайти, кошти будуть списані одразу. По-друге, банківська грамотність: не називати СVV-код, термін дії картки, адже це суто ваша конфіденційна інформація, банківські працівники ніколи її не запитуватимуть. Далі – знання державних програм щодо отримання грошової допомоги, їх перевірка у відповідних органах влади, адже кошти не можуть призначатися у соціальних мережах. Якщо ви бачите привабливу рекламу з переходом на інший сайт – це, ймовірно, шахрайська пастка. Михайло Сергійович радить переконатись, чи дійсно комусь з знайомих чи близьких потрібна допомога перш, ніж надсилати їм грошові кошти. Також закликає не затягувати і одразу звертатись до поліції, якщо стали жертвою шахрайства. Адже поліцейські аналізують весь масив інформації, збирають дані, таким чином, виходять і на серійних шахраїв. Аби уберегти волинян від шахрайств, в поліції нині проводять широку інформаційну кампанію на всіх можливих ресурсах. «Тож просимо людей звертати увагу на цю інформацію, читати її, розуміти, розповідати одне одному, застерігати інших, аби не ставати об’єктами шахрайських посягань», – наголосив Михайло Сорока. Онлайн за посиланням: https://www.facebook.com/voladm.gov.ua/videos/129676823482899
Сек тор комунікації поліції Волинської області
