Дуже добрий, товариський, працелюбний, комунікабельний, майстер «золоті руки» – такими словами найчастіше характеризують Ростислава Кривчука ті, хто його знав, з ким перетинались його дороги у рідному місті. Сьогодні Ковель попрощався зі своїм Героєм.
Минуло неповних два місяці, як Ростислав одягнув військову форму і став на захист України. Спочатку було навчання на Рівненщині. Після чого – передові позиції на фронті. 9 листопада життя гранатометника стрілецького відділення військової частини А7093 обірвалось у місті Вовчанськ на Харківщині.
Тепер йому назавжди – 41.
Народився Ростислав у селі Князівка на Рівненщині. Свого часу батьки переїхали в Ковель, де отримали квартиру. Навчався він у школі №10. Захоплювався фізикою, любив цей предмет особливо.
Тому й без проблем самотужки освоїв професію електрика. Працювати доводилось на різних роботах. До минулого року – у Ковельському МТМО.
Найголовнішим багатством у житті чоловіка була сім’я. З дружиною Іриною вони виховували донечку Вероніку. Ростислав дуже любив своїх дівчат. Для нього було в радість разом вибратись на природу, відпочити у лісі, біля річки, порибалити.
Тепер усе це забрала війна. Рідні втратили найдорожчу людину. І немає жодних слів, які б змогли зменшити їхній біль.
Заступник міського голови Віктор Жигаревич, який розповів про життєвий шлях Ростислава під час громадянської панахиди на площі Героїв Майдану, висловив співчуття родині загиблого – дружині Ірині, донечці Вероніці, брату Володимиру, сестрі Зої, усім рідним, близьким і тим, хто його знав та любив.
Інколи нам здається, що ця війна далеко. А в такі хвилини, як сьогодні, розумієш — вона зовсім поруч.
Світлий спомин про нашого захисника України назавжди залишиться в серцях та спогадах його рідних, земляків, бойових побратимів. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій.
Поховали Ростислава Кривчука на Алеї Героїв міського кладовища.
Спасибі тобі, воїне! Честь і слава!
