У Тернополі закарбувалися зморені від пильного диму, але стійкі обличчя рятувальників. Протягом чотирьох діб без сну вони невтомно розбирали завали після російської ракетної атаки 19 листопада. Камінь за каменем, поверх за поверхом — працювали в тиші, порушеній лише зрідка криками надії та звуками важкої техніки.
Внаслідок цього жахливого акту загинули 33 людини, серед яких шестеро дітей. Маленькі життя були обірвані, не встигнувши реалізувати свої мрії. Кожен рятувальник, рятуючи з-під руїн людські долі, робив паузу, щоб стримати емоції та знайти сили йти далі.
Їхні обличчя відображають біль нації, але й водночас є символом незламності нашої сили. Вони стали промінцем світла серед темряви руйнувань, підтримуючи тих, хто втратив домівку та близьких.
Цими днями Тернопіль став серцем усієї України 💔 І в цьому серці навічно залишаться імена загиблих… і зворушливі погляди рятувальників, що боролися за кожне життя, незважаючи ні на страх, ні на виснаження.
Дякуємо вам, рятувальники! 🧡 Вічна пам’ять усім загиблим 🙏
