Головна Цікаво Польський священик – справжній патріот України

Польський священик – справжній патріот України

766

Він двічі протягом трьох тижнів був у зоні АТО військовим капе­ланом, допомагав українцям про­тягом обох Майданів. Протягом року регулярно збирає гуманітарну допомогу та відправляє її українським добровольчим бата­льйонам… Усе це – про отця Юліуша Кравецькі (фото 1 в центрі), священика Греко-Като­лицької Церкви апостола Андрія Перво­званного, що знаходиться в містечку Бар­тошице Вармінсько-Мазурського воєводства (Польща).

В цьому польському містечку ще з часів операції «Вісла» ство­рено потужний та активний осередок українців, діє школа з вив­чен­ня української мови, а поляки українського походження й сьо­годні шанують та зберігають українські традиції, є небайдужими до долі своїх співвітчизників. А про отця Юліуша дізналися від жителя селища Шацьк Володимира Матлаха (фото 2), котрий активно до­помагає йому доправляти гуманітарку в Шацький ра­йон, офор­м­ля­ти та переправляти її через польсько-українську мит­ницю. А роз­почалася волонтерська діяльність священика ще за часів першого Майдану (2004 рік), коли став допомагати теплими речами людям, що стояли на головній площі столиці та протес­тували проти фаль­сифікації виборів. Тоді сподівалися на великі зміни та на те, що Україна стане справжньою європейською дер­жавою. Ще одна надія зажевріла у звичайного польського свяще­ника з початком другого Майдану, протягом якого отець Юліуш ще більше перейнявся долею України, адже саме з України, з Львівської області, були його батьки. Організувавши українську діаспору в мі­с­течку Бартошице для до­помоги нашим воякам, підключивши до цієї справи друзів із Німеч­чини, ініціював збір коштів та різно­манітної гуманітарної допомоги укра­їнським солдатам, зокрема, доб­ро­вольчим батальйонам «Азов» та «Львів». Так, за період вій­ськових дій на сході України завдяки допомозі поляків у зону АТО отець Юліуш відправив сім авто­мо­білів, в основному – джипи. Одне з авто марки НІССАН ТЕРРАНО у листопаді минулого року було знищено гранатою, випущеною з РПГ терористами під час боїв в Луганській області. Деякі автомобілі священик сам відвозив до Льво­ва, деякі – лише до кордону, де їх забирали військові.

Двічі у зоні бойових дій був і сам отець Юліуш, де виконував обо­в’язки військового капелана. Вперше священик поїхав туди 19 листопада та пробув там до 1 грудня, перебуваючи у м. Сєвєро­до­нецьк Луганської області у складі БПСМОП «Львів». Їхав туди не з порожніми руками, а з вщент заповненим гуманітарною допо­могою джипом, який також призначався для потреб батальйону. Вдруге отець Юліуш капеланував  у червні-липні цього року, де поблизу с. Побєда за ініціативи командира роти капітана Степана Буняка протягом двох тижнів була побудована та освячена капличка. «Зна­ковим було те, – ділиться отець Юліуш, – що місце для каплиці було вибране з чіткою орієнтацією на схід, як і має бути за канонами Церкви». З облаштуванням каплички допоміг Департамент та во­лонтери: о. Любомир Яворський пос­прияв з дру­ком ікон та доставкою вишитих рушників, а благодійниця Люда Сєдова передала для воїнів набір вишиванок. За словами отця Юліуша, перша Літургія відбулася в каплиці на тиждень раніше – священик подарував бійцям вервиці з Риму, освячені єпископом Євге­ном Поповичем в каплиці «Дім святої Марти». На Літургію хло­п­­ці прибули у вишиванках – справжнє свято українців в склад­них умовах війни. «Варто зазначити, що за час п’ятої хвилі мобі­лізації до війська було призвано багато юнаків з Центральної та Східної України. Західний регіон складає всього 30%, – каже отець Юліуш, – а тому більшість військовослужбовців  є із пра­вос­лавної спіль­ноти. Тим не менше, молилися ми всі разом».

Отець Юліуш – дуже хороша, чуйна та добра людина, від­кри­тий душею для кожного, є справжнім патріотом України, – говорить сестра Володимира Матлаха Наталія Осипович, котра про­живає у містечку Бартошице та приятелює зі священиком – У не­величкому польському містечку він зумів об’єднати нас, вихідців з України, в одну єдину громаду, аби ми змогли допомагати своїм землякам. Він ніколи не відмовляє ближнім, не ділить їх за релігійними уподобаннями, а коли розпочалась війна на сході Укра­їни – тяжко переживає за долі бійців. Він як священик бачить, наскільки солдатам потрібна допомога як матеріальна, так і ду­ховна, наскільки важливою є духовна підтримка саме від священ­нос­лужителів. Та й на передову він завжди їхав автомобілем, вщент напов­неним різноманітними медикаментами, теплими речами, військовою амуніцією. Коли востаннє повертався із зони АТО – залишив усі свої речі солдатам, приїхавши додому лише у футболці та штанях.

Допомогу, яку надає українцям звичайний польський свя­щеник, важко переоцінити. І це не лише допомога і підтримка військових, а й поміч людям, котрі опинилися в складних життє­вих обставинах, переселенцям із зони АТО. На початку літа до Шацького району надійшла допомога для людей, які опинилися в складних життєвих обставинах та для установ, які через обме­женість свого фінансування давно потребують поліпшення мате­ріального забезпечення. Так, Шацька районна рада висловлює щиросердечну подяку за надану допомогу отцю Юліушу Краве­цькому, а також священикам-сподвижникам Архієпископу Кир Івану Мартиняку та отцю Богдану Ситчику. За їх активного спри­яння було організовано доставку гуманітарної допомоги з Німеч­чини (одяг, матраци, стільці, шафи, пледи, подушки, світильники та інше), а вже звідти – в Шацький район. Деякі речі, що вдалося перевезти через кордон, уже було роздано ветеранам війни ра­йону та інвалідам, переселенцям зі сходу України, декілька пар взуття відвезли у Головненську школу-інтернат Любом­льського району, на Шацьку дитячу музичну школу та Шацький міський Будинок культури передано добротні стільці. Володимир Матлах розповідає, що при перевезенні гуманітарної допомоги через українсько-польський кордон через бюрократичні вимоги виникає чимало труднощів з оформленням документів. Тож у процес перевезення через кордон гумдопомоги активно включилися районна влада, генеральний директор ТМО Любомль­ського і Шацького районів Володимир Дибель (на установу охо­рони здоров’я було передано матраци), директор Шацького місь­кого Будинку культури Ніна Вирович.

Загалом, як розповідає Володимир Матлах, отець Юліуш – ду­же авторитетна і поважна людина в містечку. І став справжнім другом, духовним наставником, волонтером для багатьох укра­їн­ських солдат.

Віта ШЕПЕЛЯ.