В останній рік держава пропонує українцям ряд реформ, серед яких чи не найбільш важливою та актуальною є реформа місцевого самоврядування, одним з аспектів якої є децентралізація влади. Та сьогодні запланована реформа місцевого самоврядування викликає у людей більше запитань, ніж відповідей. Що ж чекає на Волинь та Шацький і сусідній Любомльський район зокрема, обговорювалося на семінарі-зустрічі «Децентралізація влади та реформування місцевого самоврядування. Стратегія реформ-2020», який відбувся наприкінці минулого тижня в Любомлі. У семінарі взяли участь експерт Офісу реформ Петро Гоцалюк, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки Валентин Малиновський, начальник відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації Володимир Горщар, керівник навчально-методичного відділу Волинського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Ольга Мойсік.
Свої райони представляли голови районних рад: Шацької – Сергій Віннічук та Любомльської – Микола Сушик, а також представники райдержадміністрацій, депутатський корпус районних рад, посадові особи органів місцевого самоврядування.
На початку зустрічі учасники семінару переглянули фільм про реформу місцевого самоврядування в Польщі, запропоновану польським реформатором Лешеком Бальцеровичем у 1990 році, та що сьогодні мають від цього наші сусіди. Так, реформа для поляків була болючою, але уже через певний час вона кардинально змінила країну. То чого ж від реформ чекати українцям?
За словами Валентина Малиновського, децентралізація – це передача частини владних та політичних повноважень на місця, тобто територіальним громадам – гмінам. Вони самі формують бюджети та розпоряджаються ними, самі й залучають на свої території інвесторів, тобто будуть вирішувати питання зовсім іншого, набагато вищого рівня. Таким чином сільська громада стає районом в мініатюрі. Усі послуги, які надавались в районі, переходять до компетенції громади, яка матиме дієздатний орган влади, а питання, які не зможе розв’язувати на місцях, будуть вирішуватися безпосередньо в Києві. На місцях для людей обов’язково мають бути три базових послуги – швидка допомога та пожежна охорона, котрі мають прибути на виклик не менше ніж за 20 хвилин, та освіта.
Усі громади, які об’єднуються, з 1 січня 2016 року переходять на самостійні бюджети. «Нам дано другий шанс змінити країну та запровадити реформу. Ви, сільські та селищні голови, маєте бути ініціаторами тої реформи і провідниками її. Не чекайте, що хтось зробить це за вас. Держава в цьому питанні пішла на безпрецедентний шлях, віддавши свої повноваження громадам на місцях. Але чи готові ми взяти цю владу – покаже час», – відзначив Валентин Малиновський.
Щодо нового територіального поділу, котрий передбачений у проекті перспективного плану, то на базі Шацького району планують створити лише одну громаду з центром, звісно, у самому Шацьку. Інтереси жителів кожного села у виконавчому органі місцевої ради об’єднаної територіальної громади представлятимуть старости. До функцій громади належатиме й управління землями, залучення інвесторів, від чого й буде залежати розвиток територій. В цьому нашій державі потрібно активно переймати досвід Польщі, де сільські громади конкурують одна з одною в залученні інвестицій та розвитку інфраструктури.
Є декілька критерій для визначення центру громади: відповідна кількість населення, в школі має бути не менше 250 дітей, кількість дітей дошкільного віку – не менше 150, відстань до найближчого міста обласного значення чи селища – 20 км. Тобто це є зоною охоплення громади. Проте така система не завжди і не скрізь спрацює, наприклад, у важкодоступних регіонах Карпат, у густо населених регіонах нашої країни.
Об’єднаним громадам на законодавчому рівні передбачено фінансову підтримку на розвиток інфраструктури із створеного Фонду регіонального розвитку, у який вже закладено 3,3 млрд. грн. Ті ж громади, які не захочуть об’єднуватися, будуть виживати на ті кошти, які самі зароблятимуть, тобто будуть поставлені в такі умови, що рано чи пізно їм таки доведеться об’єднатися. Загалом на Волині планують утворити чотири райони: Луцький, Ковельський, Володимир-Волинський і Маневицький. Проте у Валентина Малиновського своє бачення кордонів регіонів області, на базі якої він пропонує 5 районів (повітів): Луцький, Володимир-Волинський, Ковельський, Любомльський та Маневицький. Тож який з цих варіантів буде затверджений – залежатиме від пропозицій місцевих громад.
У сільських голів виступ Валентина Малиновського вселив менше оптимізму, натомість з’явилося більше запитань, оскільки всі започатковані раніше реформи на державному рівні мало чого хорошого принесли для простих людей. Польща на старті реформ отримала від Європи на розвиток громад 9 млрд. євро. А що отримує наша держава, яка більша за Польщу і територіально, і за кількістю населення? І чи зможуть сільські ради, об’єднавшись, витягнути на своєму бюджеті таку кількість шкіл, ФАПів, закладів культури, і чи не змушені будуть сільські голови (старости) їх закривати. У керівників сільських територіальних громад виникло й інше запитання: де знайти кошти на будівництво об’єктів інфраструктури (лікарень, шкіл, адміністративних корпусів, доріг) у новостворених громадах, наприклад, селах Гуща та Головно, адже уся інфраструктура фактично зосереджена у м. Любомль. Така ж ситуація і у Шацькому районі.
Не оминули увагою група експертів й фінансову складову реформи. Так, місцеві бюджети переходитимуть на прямі взаємостосунки із державним бюджетом: з 2016 року бюджети об’єднаних територіальних громад отримають всю базову дотацію напряму, а не через область чи район. Якщо говорити в сумах, то вона на м. Любомль на цей рік – 12 млн. грн., прибутковий податок – 13 млн. грн., тобто це той ресурс, який надходить з районного бюджету на громади. По Шацьку – 5,6 млн. грн. Крім того, напряму на територіальні громади буде перераховуватися освітня субвенція, на утримання первинної медичної допомоги та інше. Базова дотація територіальної громади визначається на підставі фактичних надходжень за попередній рік відповідно до формули. Тобто новостворені громади будуть фінансуватися з держбюджету, оскільки їхні доходи на одного жителя в середньому не перевищують визначеної на державному рівні суми (це приблизно 800 грн.), а середній показник надходжень по області за минулий рік – 280 грн. У тих громадах, де середній показник по державі буде перевищувати визначену суму (тобто 800 грн.) – надлишок буде вилучатися, у кого буде дорівнювати – залишатимуться кошти в громаді для стимулювання, у кого недостатньо – отримають фінанси на вирівнювання доходів.
Самі громади будуть вирішувати, скільки шкіл їм потрібно, дитсадків та позашкільних закладів. Отримуючи фінансовий ресурс, громади отримують відповідальність за їх раціональне використання. Планується, що адміністративний апарат громади буде нараховувати близько 40-50 працівників, відповідальних за різні сфери діяльності на чисельність населення у 15-20 тис. осіб. Можливо, на утримання апарату буде виділятися субвенція із державного бюджету. Чим більша буде громада, тим більший фінансовий ресурс вона матиме. Ще одна дуже важлива зміна у бюджетному законодавстві для об’єднаних громад – це те, що бюджети громад зможуть отримувати місцеві запозичення, наприклад, для участі у проектах.
Любомльський район, за перспективним планом, має можливість створити на своїй території три громади. Центри – саме місто, а також селища Головне та Гуща. Можливо, ці території дадуть чималий старт у розвитку після вступу у повну силу законів децентралізації, адже це – прикордоння. Та чи дасть хтось гарантії того, що законодавці продемонструють стабільність та стійкість у провадженні реформи. За словами депутата Шацької районної ради Леоніда Кислюка, сьогодні варто було б в законі чітко прописати механізм об’єднання громад, їх фінансову складову, упорядкувати іншу законодавчу базу, проводити хоча б рік роз’яснювальну роботу серед населення, зробити в одній з областей пілотний проект із децентралізації, а вже потім втілювати в інших регіонах.
Під час цієї зустрічі звучали й пропозиції про створення ще однієї громади на теренах Шацької району, але обговорення викликало сумніви у доцільності її існування.
Звісно, озвучена ситуація – лише перспектива. Не виключено, що обидва райони ще внесуть свої пропозиції щодо об’єднання громад. Для Шацького району потрібно до кінця боротися за те, щоб на його базі була створена курортна зона зі статусом району. Це однозначно.
Представники Офісу реформ закликали керівників громад активно долучитися до цього процесу. Перспективний план адміністративної реформи по Волині уже розроблено, але який варіант буде затверджено – залежить лише від пропозицій місцевих громад.
Віта ШЕПЕЛЯ.
