Чергова сесія Шацької районної ради, що відбулася 27 серпня під головуванням голови районної ради Сергія Віннічука та з участю голови Шацької РДА Ігоря Корольчука, традиційно розпочала свою роботу з розгляду депутатських запитів. Один із них, озвучений лікарем Шацької районної лікарні Володимиром Бондаренком, у процесі обговорення викликав жваву дискусію серед депутатів. Запитом порушувалося проблемне питання забезпечення житлом медиків Шацької районної лікарні. Зі слів Володимира Івановича, з лікувальної установи тікають медики (на сьогодні немає ЛОРа, окуліста), а молоді фахівці відмовляються йти в Шацьк на роботу – все через відсутність для них житла. Вихід депутат бачить у тому, аби якнайшвидше переобладнати під квартири приміщення старої лікарні, в яких раніше розміщувалися дитяче відділення і кухня.
Ольга Сахарук, голова постійної комісії районної ради з питань розвитку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища району районної ради, відзначила, що проблему можна було б закрити, якби в її вирішенні були більше зацікавлені депутати Шацької селищної ради, оскільки звернення районної лікарні щодо оформлення земельної ділянки під старими приміщеннями лікарні з тієї чи іншої причини відхиляються і через це не можна привести у відповідність проектну документацію по переведенню старого приміщення дитячого відділення та харчоблоку під службове житло. При тому, що ще у липні 2013 року сесією районної ради було дано дозвіл ТМО Любомльського і Шацького районів на проведення перепланування даних приміщень Шацької районної лікарні з метою переведення зі статусу нежитлового в житлове, та зобов’язано директора ТМО замовити робочий проект реконструкції. А без технічної документації на земельну ділянку погодження даного проекту сьогодні гальмується.
Депутат Володимир Найда закликав районну раду шукати компроміс із селищною і дав пораду іти в вирішенні проблеми іншим шляхом, а саме змінивши цільове призначення окремих шматків землі під згаданими приміщеннями старої районної лікарні, а не чіпати всю ділянку. І якби районна рада не претендувала на всю землю старої лікарні, то питання б уже вирішилося. Йому заперечив Сергій Віннічук, котрий, виявляється, бачив альтернативний розроблений план території лікарні, в якому, передбачено будівництво… офісних приміщень і бару, а зовсім не лікарняних приміщень.
– Земельна ділянка, на якій сьогодні розташовані всі старі приміщення лікарні, не може бути розділена і виділятися частинами, оскільки вона ще з часів створення лікувального закладу закріплена за лікарнею, і саме лікарня сплачувала за неї податки. Згідно з чинним законодавством, земля під об’єктами комунальної власності має бути передана тому, кому належить дана власність (а старих приміщень ніхто не списував, бо на сьогодні саме вони і є лікарнею, нове ж приміщення, яке ми називаємо лікарнею, є нічим іншим як, згідно з технічною документацією, поліклінікою з денним стаціонаром. До слова, воно вже сьогодні не спроможне охопити лікуванням усіх пацієнтів). Ми повинні розробляти документацію для цілісного комплексу «Шацька районна лікарня», а не окремих його фрагментів, позаяк у майбутньому на цій території може бути побудований повноцінний лікувальний заклад з усіма відділеннями. Чи, може, є в Шацьку інше достойне місце для стаціонару? Адже передбачене у генеральному плані на Морквах уже роздано під будівництво, – відзначила Ольга Сахарук.
Її підтримав і депутат Володимир Голядинець, який підтвердив, що дана земельна ділянка була закріплена за лікарнею, достатньо подивитися старі звіти по землі.
Ольга Романська, начальник відділу містобудування та архітектури Шацької РДА, підтримала пропозицію депутата Володимира Найди, назвавши центральну селищну вулицю Шковороди американським Бодетауном 40-х років минулого століття, тобто далекою від естетичних норм і відверто непривабливою. Питання краси центру Шацька, зі слів Ольги Панасівни, стоїть досить гостро і потребує швидкого вирішення, а обговорення раціонального використання земельної ділянки під старою лікарнею може затягнутися надовго. До того ж майбутня лікарня потребує значно більшої площі і може розташовуватися, для прикладу, на території між Шацьком і Світязем.
Думки розділилися, очевидним є одне: триває боротьба за привабливий шмат землі в центрі селища Шацьк. Одні воюють за вигоду для себе, інші відстоюють те, що по праву належить громаді.
Наступними після питань про районний бюджет, зокрема про його виконання за 6 місяців 2015 року та про внесення змін до рішення районної ради (доповідав Олександр Бебко, начальник управління фінансів Шацької РДА), стали виступи медиків. Генеральний директор ТМО Любомльського і Шацького районів Володимир Дибель та головний лікар КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Любомльського і Шацького районів» Тетяна Васенько звітувалися про використання міжбюджетного трансферту Любомльському районному бюджету на утримання установ охорони здоров’я Шацького району за 6 місяців 2015 року. Запитання від представників влади, депутатів і відповіді тих, хто виступав, окреслили не надто хорошу ситуацію в сфері охорони здоров’я: відсутність окуліста і ЛОРа в Шацькій районній лікарні, мізерне фінансування ФАПів, низькі зарплати фельдшерів тощо. Прип’ятський сільський голова Іван Гінчук підняв питання про заміну фельдшерів у період їхніх відпусток, коли ФАПи закриті, а місцевим жителям не надається елементарна медична допомога. Зі слів першого заступника голови Шацької РДА Сергія Сидорука, люди незадоволені роботою фельдшера ФАПу с. Положево та деяких інших сільських закладів охорони здоров’я, котрі ігнорують виклики пацієнтів. «Яка зарплата, така й робота…», – почулося з залу. Важко не погодитися.
На сесії заслухано звіти Анатолія Пеха, головного спеціаліста відділу освіти про підготовку навчальних закладів Шацького району до осінньо-зимового періоду, Сергія Стадніка, завідувача сектору у справах молоді та спорту Шацької РДА, – про результати літнього оздоровлення дітей. Та найбільший резонанс викликав виступ Анатолія Пінкевича, начальника Шацького районного відділу ГУ МНС України у Волинській області, який доповів про роботу місцевої пожежної охорони та відзвітувався про використання коштів на її утримання. Жалюгідна матеріальна база місцевих підрозділів, застарілі пожежні машини, відсутність на них мотопомп, катастрофічна нестача коштів на пальне, необхідність виїжджати на пожежі на 20-30-кілометрові відстані при нормі радіусу виїзду 10 км – у таких умовах пожежникам дуже важко діяти оперативно і результативно. Незважаючи на це, вони працюють, у теперішніх гарячих умовах – часто цілодобово. Спека і відсутність дощів призвели, зі слів Анатолія Анатолійовича, до того, що в районі на сьогодні сталося 42 пожежі, що на 90% більше, як за аналогічний період минулого року. Вогнем знищено чи пошкоджено 11 житлових будинків, 8 господарських споруд, одну одиницю автотехніки, 13 га посуші, понад 30 т грубих кормів – всього вогнем завдано збитків на 1 млн. 100 тис. грн. Найбільше пожеж сталося в Шацькій селищній раді – 15, у Світязькій сільській – 13, Прип’ятській – 4, у Грабівській – 3, Самійличівській і Ростанській – по 2, Пульмівській, Піщанській і Пулемецькій – по 1. Справжнім стихійним лихом стало загоряння торфовищ на землях Самійличівської і Світязької сільських рад, на гасіння яких було витрачено тисячі тонн пального. Вогонь наробив біди і в Шацькій селищній раді, де зафіксовано зумисні підпали стерні.
– У районі створені і функціонують 4 підрозділи місцевої пожежної охорони – у Піщанській, Грабівській, Прип’ятській, Пульмівській сільських радах. Якщо автомобілі перших трьох виїжджають в екстрених випадках нам на допомогу, то Пульмівський працює лише на території своєї сільської ради, мотивуючи це відсутністю пального. Прип’ятські пожежники заливають воду в пожежні автомобілі … відрами. Тому вкрай необхідно купити мотопомпу, яка коштує до 10 тис. грн. Також закликаю голів сільських рад, на території яких діють підрозділи пожежної охорони, закупити паливно-мастильні матеріали в кількості 100-150 л., а пожежників – бути насторожі, бо ситуація з загоряннями складна, – відзначив Анатолій Пінкевич.
Виступив перед присутніми і Сергій Зайцев, військовий комісар Шацького військкомату. Поки що комісаріат не має власного приміщення, що дещо гальмує його роботу. Утім, з допомогою голів сільських і селищної рад, керівників установ та організацій району військкомат планує уточнити списки допризовників, призовників і військовозобов’язаних чоловіків віком від 20 до 60 років.
На сесії було заслухано звіти про хід виконання низки районних програм, продовжено дії контрактів з деякими керівниками. Депутати також підтримали звернення депутатів Ковельської районної ради щодо зняття обвинувачення про дезертирство з бійців 51-ї ОМБР та депутатів Монастирищенської районної ради Черкаської області щодо збереження сільських районів при проведенні адміністративно-територіальної реформи.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
