Нова історія школи у селі Прип’ять почала писатися в далекому 1965 році. Учні і вчителі не приховували щасливих усмішок, коли переходили зі старенького післявоєнного шкільного приміщення, в якому навіть вікон не було, у нове й просторе. Саме ця знакова подія 50-річної давності стала чудовим приводом для святкування золотого ювілею навчального закладу і водночас для душевної зустрічі багатьох учнівських поколінь.
Сонячного жовтневого дня школа-іменинниця чекала гостей. Хвилювалися вчителі, а найбільше – Валентина Сидорук, заступник директора школи з виховної роботи, проводячи зі школярами останню перед урочистістю репетицію концерту, поволі сходилися до шкільного подвір’я випускники різних років, педагоги-ветерани, жителі села. Звук шкільного дзвінка і вітання гостей духмяним короваєм на вишитому рушнику сповістили про початок дійства. Молодий колектив навчального закладу, молодий директор, усміхнені учні у вишиванках, чепурна школа – все це дихало неймовірною енергією життя. Ведучі свята – педагоги Тетяна Шепеля та Оксана Федина розповіли присутнім багаторічну історію школи. Як уже згадувалося, в 1945 році 4 класи школярів сіли за парти в маленькому і темному приміщенні навчального закладу – спраглі за знаннями діти так хотіли вчитися, що і на відсутність повноцінного освітлення не зважали. Навчали дітей Ольга Шитик та Ольга Карпенко, які приїхали з далекої Кіровоградщини. Наступного року в школі з’явився 5 клас. Прибували і нові вчителі – з Вінничини, Чернігівщини, змінювалися директори. У 1965 році, з відкриттям нової восьмирічної школи, її директором стала Олександра Гінчук, яка пропрацювала на цій посаді 10 років. Далі очолювали колектив школи Микола Гінчук, Валентина Демчук, Ніна Кропивник. З 2013 року директором навчального закладу став Олександр Лончук, який трудиться і донині. Молодого та енергійного керівника поважають не лише в школі, а й у селі. Активний, творчий, креативний – він до того ж є і хорошим господарником. Лише цього навчального року з його ініціативи і з його ж безпосередньою участю зроблено капітальний ремонт шкільної їдальні (її внутрішній інтер’єр прикрашений соняхами, власноруч вирізаними з дерева Олександром Прокоповичем), виготовлено лавочки та огороджено клумби. А на святі Олександр Лончук приємно здивував гостей своїм співочим талантом і грою на гітарі. Зі сльозами в очах присутні слухали його пісню, присвячену матері – Вірі Лукашівні Лончук із с. Ростань, яка віддала вчительській професії не один десяток років і виховала сина, яким тепер пишається.
Концертні номери перепліталися на святі з виступами численних гостей, які прийшли і приїхали до школи-іменинниці з теплими вітальними словами і подарунками: Сергія Віннічука, голови Шацької районної ради, Сергія Сидорука, першого заступника голови Шацької РДА, Анатолія Павлея, начальника відділу освіти Шацької РДА, Катерини Редько, голови районної ради профспілки працівників освіти, Сергія Смітчика, лісничого Поліського лісництва, Степана Суліма, колишнього учня навчального закладу. Багато приємних спогадів пов’язані зі школою в Івана Гінчука, теперішнього Прип’ятського сільського голови, колишнього учня і вчителя цього навчального закладу. Іван Миколайович пригадав під час виступу, як розрівнювалася гірка на місці будівництва школи, як він малим бігав по фундаменту майбутнього приміщення, як навчався і вчителював. З його слів, жителями сільської ради зібрано багато інформації про нову і стару школу, яка існувала в селі ще до початку Другої світової і в більш ранні періоди. Ці матеріали потребують впорядкування, систематизації, аби в майбутньому до кожного жителя села можна було донести поважний шкільний літопис.
З великим інтересом присутні слухали виступ Юлії Пилипівни Цьось, першої вчительки першого випуску нової Прип’ятської школи. Як приємно було навчатися в просторих і світлих класах! До навчального закладу в Прип’яті добиралися ще й учні навколишніх шкіл. Особливо важко було дітям із с. Кропивники, для яких коротка дорога до школи перетворювалася в муку, бо пролягала через непрохідні місця і болота. Так тривало доти, доки батьки учнів не зібралися і не проклали з дощок кладки.
Як до рідної матері горнулися до Юлії Пилипівни трійко її учнів, які 50 років тому пішли в перший клас нової школи. Не могли надивитися на неї і надякуватися за те, що перша вчителька вказала їм дорогу у доросле життя. Вручили подарунки наставниці, а також рідній школі – велику ікону Богородиці «Прибавление ума», перед якою моляться за успішне навчання дітей; і такі ж маленькі іконки – маленьким першачкам.
Не з порожніми руками приїхала до школи-ювілярки Наталія Маленицька, помічник народного депутата України Степана Івахіва. Зачитала вітальну листівку від обранця і подарувала школі кулери для води та великий святковий торт.
Благословив усіх і отець Віталій, настоятель Свято-Дмитрівського храму с. Прип’ять. Запальними піснями вітав винуватців свята народний ансамбль «Молодички» (керівник Ніна Вирович), учасницею якого є, до речі, і заступник директора школи Валентина Сидорук. Ведучі урочистості зі словами вдячності згадали всіх учителів школи, директорів, учнів, якими пишається навчальний заклад, а також тих, хто на Сході відстоював і відстоює зі зброєю в руках цілісність і незалежність України. Вчительський колектив разом з учнями організували в стінах закладу фотовиставки з життя школи, виставку виробів ручної роботи, а також разом з батьками дітей – святковий ярмарок, на якому реалізовували солодощі.
На завершення свята всі його гості отримали від привітних господарів по шматочку торта і короваю, а діти з задоволенням відпочили на цікавому атракціоні, поласували поп-корном і солодкою ватою.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
P.S. Результатом проведення святкового ярмарку стали зібрані понад 2 300 грн. Адміністрація школи та учнівський колективи вирішили витратити ці кошти на потреби чотирьох мобілізованих бійців АТО – випускників школи, які несуть службу на буремному Сході. Директор та вчителі висловлюють щиру вдячність учням та їхнім батькам за активність і небайдужість.