Взимку, в умовах льодоставу, настає складна пора для риб та інших водних біоресурсів. Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню з повітря, а розчинений у воді кисень зв’язується з органічними речовинами, що розкладаються на дні водойм. При значній товщині льоду зменшується кількість води у водоймах, а сніг перешкоджає проникненню сонячного світла, яке потрібне для життя мікроскопічних водоростей, що в процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Ці фактори спричиняють поступове зниження вмісту розчиненого у воді кисню до критичних норм (4 мг/дм3), що сприяє виникненню явищ задухи – масової загибелі водної живності. Також негативно впливають і анаеробні процеси, що відбуваються на дні водойм, під час яких у воду потрапляють отруйні для риб гази: метан, сірководень, аміак та інші, які прискорюють загибель риби.
За науковими даними, мінімум вмісту кисню (мг/дм3) в воді в зимовий період, необхідний для виживання риб, має різні показники (щука, окунь, плітка, короп, лящ – 4,0; вугор річковий – 3,6; білий амур – 3,0); найбільш витривалими до вмісту кисню є в’юн (0,8), карась сріблястий (1,0), лин (2,0). Мінімально допустима рибогосподарська норма становить 4,0 мг/дм3.
Першими ознаками зниження вмісту розчиненого у воді кисню є поява в лунках великої кількості водяних комах (жуків-плавунців), майже одночасно спостерігається підхід мальків риб, пізніше з’являється специфічний запах води.
В цей час потрібно негайно проводити механічну аерацію води. Існує багато шляхів її здійснення. Загальний принцип аерації полягає в тому, що шляхом декількох перепадів рівня води чи стікання її по кризі вона взаємодіє з атмосферою, збагачуючись на кисень та звільняючись від отруйних газів. Для цього можна, наприклад, використовувати підвісні човнові двигуни, які опускають у воду і здійснюють перемішування води з повітрям, при цьому вода збагачується на кисень. Також результат дає встановлення повітряних компресорів із закачуванням повітря через сифони, що розміщені на дні водойми. Проводять аерацію і за допомогою мотопомп, перекачуючи воду на лід з подальшим стіканням вже збагаченої на кисень води назад в ополонку. Позитивний ефект також дає очищення криги від снігу для потрапляння променів сонця у воду, що активізує процеси фотосинтезу. З метою попередження явищ задухи ефективним також є прорубування ополонок – 1×1 метр не менше 10% від площі водойми з подальшим встановленням очеретяних снопів чи періодичним руйнуванням новоутвореної криги.
Працівниками Волиньрибоохорони протягом зимового періоду постійно проводиться моніторинг умов зимівлі водних біоресурсів. На водоймах, найбільш схильних до виникнення явищ задухи, спільно з громадськими інспекторами проводяться роботи з їх попередження. Але наших зусиль недостатньо. Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, закликаємо керівників територіальних громад, товариство мисливців і рибалок, користувачів водних об’єктів, любителів-рибалок до самостійного проведення робіт з попередження загибелі риб.
Про всі випадки ускладнення екологічного стану, виявлення передумов виникнення задухи інформуйте Волиньрибоохорону (тел. (0332)24-35-77) та інші уповноважені органи для вжиття відповідних заходів.
Спільними зусиллями збережемо рибні ресурси!
Роман ОЗІМОК, головний державний інспектор.
