Одну з найвищих державних нагород – медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України Петра Порошенка отримав боєць АТО Данилевич Віктор Васильович, житель села Кропивники. Указ про присвоєння нагороди був підписаний Президентом ще 8 травня 2015 року. Та лише на початку цього тижня почесну нагороду боєць отримав з рук військового комісара Шацького районного військового комісаріату Сергія Зайцева.
Скромний, неговіркий, Віктор Данилевич лише декількома словами неохоче розповідає про рік, в який довелося пізнати справжню війну. У 2007-2008 роках юнак проходив строкову військову службу, тож уже з початком війни на сході був мобілізований одним з перших. Спочатку – навчання на Рівненському полігоні, потім – м. Конотоп Сумської області. У складі ще тодішньої 51-ї ОМБР протитанкового дивізіону 2-ї батареї третього взводу пройшов майже всю Луганську область – населені пункти Оріхово, Євсух, пропускний пункт Красна Талівка, що розташований на кордоні з Росією, та Макарово. Разом із ним випробовування війною проходили хлопці з Любомльського, Ковельського районів, з Луцька. Мабуть, багато чого довелося пережити Віктору за ті два місяці, які провів безпосередньо на передовій, бо про це ні згадувати, ні розповідати не хоче.
Стосовно забезпечення усім необхідним, то спочатку у військовій частині на перших порах забезпечили усім: формою, яка, правда, була з 1997 року випуску, взуттям, видали зброю. Та форму, через декілька місяців довелося зашивати мало не щодня, допоки не купив нової. Згодом, коли війна була у розпалі, активізувалися волонтери, які багато чим допомагали солдатам на передовій. Матеріально свого бійця підтримали й жителі рідного села та сусідньої Вілиці.
Після Іловайської трагедії колишню 51-шу бригаду розформували, бійців порозкидали по інших військових бригадах. Демобілізувався Віктор Данилевич 4 квітня 2015 року.
А вдома на свого бійця уже чекала наречена, з якою мав одружитися ще до мобілізації. Тепер у молодої сім’ї підростає синочок Артемко, а Віктор щасливий, що повернувся до матері та нареченої після страшних подій живим та здоровим. Обіцяють колишньому бійцю й земельну ділянку, право на яку гарантоване державою.
Тож вітаємо Віктора Данилевича з почесною нагородою і бажаємо, щоб життя дарувало лише мирне небо, а війна, у якій довелося воювати, була останньою не лише у його житті, а й нашої держави.
Віта ШЕПЕЛЯ.
