Новий рік почався з обговорення проекту закону «Про вищу освіту», поданого деякими народними депутатами України. Ці політики знову хочуть повернути вступні випробування до вищих навчальних закладів, хоча згідно із загальнонаціональним опитуванням, яке проводить Фонд «Демократичні ініціативи» на замовлення Альянсу USETI, 51,9% респондентів негативно сприймають пропозицію додати до результатів ЗНО ще і вступні іспити при зарахуванні до вищих навчальних закладів, і лише 26,5% її підтримують. 68% опитаних вважають, що в системі освіти, до запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, найбільш поширеним було хабарництво саме на етапі вступних іспитів до ВНЗ. Та хіба високопосадовців цікавить думка населення?
Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання стало однією із найсуттєвіших реформ в освіті. Його навіть називають «єдиною успішною реформою в Україні». Вступ до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього оцінювання підтримує переважна більшість населення країни, при чому ця підтримка з роками зростає і не залежить від рідної мови громадян України. Це одна з тих небагатьох реформ, яка об’єднує суспільство.
62% учасників соціологічного опитування підтримують ЗНО як основний і єдиний критерій добору студентів до вищих навчальних закладів, бо згодні з тим, що зовнішнє оцінювання ставить усіх у рівні умови, стимулює учнів вчитися, а не сподіватися на чиюсь допомогу, дає можливість дітям вступати до будь-якого вищого навчального закладу, навіть найпрестижнішого.
45,8% респондентів погоджуються, що ЗНО зменшило рівень хабарництва при вступі до вищих навчальних закладів. У 2007 році, коли зовнішнє оцінювання тільки запроваджувалось, очікування громадян із цього приводу були на рівні 35%.
Попри високу підтримку населення, ЗНО все більше нівелюють різними параметрами: додатковими балами за платні послуги (підготовчі курси), надто вагомим балом шкільного атестата.
Так, на запитання «Чи підтримуєте Ви нововведення про врахування середнього бала атестата і результатів ЗНО під час вступу до ВНЗ?» позитивну відповідь дали 33,6%, а ще 28,3% заявили, що загалом підтримують цю ідею, однак бал атестата має становити значно меншу, ніж зараз, частку у порівнянні з балами ЗНО.
Зарахування середнього бала атестата стимулювало учнів більш відповідально ставитися до навчання, проте значно зріс відсоток учасників, які показали високі результати шкільного навчання при низьких балах в сертифікатах зовнішнього оцінювання. За даними моніторингового дослідження якості системи формування контингенту студентів, яке проводив Альянс USETI у 2012 році, 21390 абітурієнтів подали заяви до ВНЗ із різницею ЗНО і атестата більше як 25 балів, 6896 – із різницею більше як 50 балів. У 2009-2010 роках, таких абітурієнтів було кілька десятків, у 2011 – кілька сотень. Це свідчить про дуже суб’єктивне оцінювання знань учителями, а, можливо, і про дещо інше. Результати ж ЗНО майже у 90% випадків узгоджуються із результатами першої сесії у вищому навчальному закладі.
Не сприяє об’єктивності оцінювання знань визнання дійсними сертифікатів ЗНО попередніх років. Рейтингова оцінка кожного учасника зовнішнього оцінювання визначається в залежності від місця його результату серед результатів інших учасників, які складали той самий тест. Яке ж місце у цьому рейтингу посідають учасники, що складали інший тест, учасники ЗНО попередніх років?
Якою буде система вступу до вищих навчальних закладів в Україні залежить і від нас, громадян. Ми хочемо впливати на якість шкільної освіти і вимагати від дитини результатів навчання, чи знову шукатимемо зв’язків для отримання високого «бала вищого навчального закладу». А народні депутати пропонують ще більше – «Порядок обчислення конкурсного балу вступника на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб визначається Вченою радою вищого навчального закладу». Можливі нові варіанти формування студентів у вузах. А чи захочемо ми, щоб нас лікували лікарі, учили вчителі, будинки проектували спеціалісти без знань?
Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти.
