Головна Військо Військовий, який з перших днів на війні, розповів про контрактну службу

Військовий, який з перших днів на війні, розповів про контрактну службу

5479

Світязянин Віктор Лутков (псевдо Праведник) з самого по­чатку на російсько-україн­ській війні. У 2014-му прийняв тверде рі­шення йти воювати. Не зміг змиритися з тим, що на Донбасі гинуть 18-річні, а він з військо­вою спеціальністю оператора-наводчика БМП-1 (бойової ма­шини піхоти) відсиджується в тилу. Служив у складі Одеського батальйону територіальної обо­рони поблизу Маріуполя.

За весь період служби дер­жа­ва не вдягнула і не взула сол­дата, годувала неїстівними же­ле­подібними консервами. Виру­чали одні тільки волонтери і ра­йонна влада – в Шацькій рай­держадміністрації бійцю видали бронежилет.

Війна залишила важкий осад на серці Віктора Луткова: скла­д­ні побутові умови, смерть по­б­ратимів; східняки, які нена­ви­діли українців; хвороби, які за­гос­трилися на передовій. Зіт­кнувся з несправедливістю в пи­танні присвоєння йому статусу учасника АТО, виділення земе­льної ділянки в Світязі.

Та головне, що патріотизму і бойового духу Віктору Михай­ловичу не бракувало. Відпочив­ши вдома і набравшись сил, він у 2016-му підписав контракт на військову службу і знову поїхав на передову. А нещодавно, бук­вально днями, герой східного фронту повернувся додому. Півроку військовослужбовець 14-ї ОМБР Віктор Лутков стояв на охороні стратегічного об’єкта – електростанції в місті Щастя Луганської області. Настрій у бійця зараз кардинально відріз­няється від того песимістич­но­го, який був у перший рік війни.

Ми дочекалися, що дер­жа­ва, нарешті, повернулася облич­чям до захисників. Забезпечує обмундируванням – маємо по дві зимових і по дві літніх фор­ми, зимові і літні берці. Повно­цінне харчування, достойну за­робітну плату, яку вчасно вип­лачують. Раніше військові отри­мували 3 тисячі гривень бойо­вих, зараз – 6 тисяч. Ті, хто на передовій, мають по 14 тисяч гривень що­місяця, – розповідає солдат.

Правда, вистачає роботи і во­лонтерам. Довозять бійцям при­лади нічного бачення, теплові­зори, які виходять з ладу, мас­кувальні сіті, продукти та бага­то іншого.

Місто Щастя, яке знаходи­ться за 16 км від Луганська, не назвеш спокійним. Вибухи, обстріли – терористи зазвичай активізу­ю­ться в непогоду, дощ чи туман, аби важко було визначити, звід­ки вони ведуть вогонь. Страж­дає від цих обстрілів найчас­тіше окраїна міста.

Світязянин має спеці­аль­ність оператора-наводчика ДШК – крупнокаліберного кулемета, що стоїть на машині. За роки служ­би Віктор Лутков здобув чима­лий військовий досвід, опану­вав чи не всі види зброї. На за­питання, чи не страшно вою­вати, відповідає, що ні. Спокій­ний, врівноважений, Праведник каже, що сприймає професію військового, як звичайну робо­ту. «А як же постійна небезпе­ка?» – запитую.

– А небезпека тепер скрізь. Думаєте, на дорогах країни ги­не менше людей, як на війні? Чи від хвороб? Важливо не накру­чувати себе, не налаштову­ва­ти на негатив, – каже боєць.

Так, на війні нелегко. Багато хто з бійців знімає постійну на­­п­ругу з допомогою алкоголю. По­тім втрачають пильність, пере­стають контролювати ситу­а­цію, розслабляються і в резу­ль­таті підставляють і себе, і інших. Запитую в солдата, як він зні­має напругу. «А я і не напряга­юся! – відповідає з усмішкою, – Я вірю в Бога, відчуваю захисну силу молитви за себе від рідних і знайомих. Мене і досі  в важ­ких ситуаціях підтримують волонтери, зокрема і Неля Са­цюк із Шацька. Усім їм я без­межно вдячний».

Віктор Лутков планує трохи відпочити вдома, залагодити деякі справи і на осінь знову під­писати контракт на війсь­кову службу. На передовій має ба­га­то друзів, однодумців – усі ра­зом роблять одну велику і по­чесну справу, захищають Укра­ї­ну від ворога. 57-річний боєць каже, що солдатів одного з ним віку на контракті небагато, біль­шість – молодь, перспективна, патріотична. Після контракту молоді люди твердо стають на ноги в мирному житті, оскільки держава гарантує їм безкош­товне лікування та навчання в вишах, першочергове виді­лен­ня земельних ділянок, безкош­товний проїзд тощо. Велика за­робітна плата дозволяє впев­нено дивитися в завтрашній день і будувати плани.

– Я раджу своїм землякам пройти цю сувору, але дуже по­т­рібну школу життя, яка на­зивається військовою служ­бою за контрактом. Ви повер­нетеся звідти справжніми чо­ло­­ві­ками, навчитеся вирішу­ва­ти проблеми і долати переш­коди. А ще станете міцною опо­рою для своєї сім’ї, – під­сумував солдат.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.