Промайнув навчальний рік, наче один день. І ось він – довгоочікуваний випускний бал, святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Це день розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Тільки вчора останнім акордом шкільної мелодії відлунали екзамени.
У незвичайний і урочистий день – 1 червня – попрощався із рідною школою 31 випускник ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк. Батьки, вчителі, учні школи, друзі та знайомі одинадцятикласників заповнили увесь зал районного Будинку культури, аби привітати їх з початком дорослого життя.
Звернувшись до винуватців свята з вітальними словами, Валерій Михальчук, директор навчального закладу, та Анна Герман, заступник директора з виховної роботи, вручили атестати про середню освіту усім випускникам, а відмінникам навчання – золоті та срібні нагороди, а ще – грамоти відділу освіти Шацької РДА призерам ІІ (районного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з англійської та німецької мов, астрономії, хімії, біології, історії, географії, математики, трудового навчання та легкої атлетики, оголосивши подяки багатьом учням за активну участь у громадському житті школи.
Напутні слова випускникам звучали з вуст їхніх перших вчителів, класних керівників, батьків. Людмила Єрофєєва, заступник голови Шацької районної ради, оголосила подяки випускникам, котрі отримали золоті та срібні відзнаки у навчанні, вручила Подяки районної ради – випускникам, а також Грамоти райдержадміністрації їхнім батькам за зразкове виховання своїх дітей.
А зі сцени для випускників лунали пісні та вірші про школу, згадувалися усі незабутні одинадцять років. Прощалися зі школою улюбленими піснями про неї на останньому шкільному вечорі Марта Федонюк та Ірина Гаврилова. В пам’яті кожного випускника Шацької школи залишиться зворушлива до сліз промова їхньої однокласниці Богдани Оксентюк.
Вчителі виконали почесну та сподвижницьку місію – передали свої знання випускникам, вклали в кожного часточку свого серця, допомогли знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, щастям, творчою працею. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен піде власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться самостійно шукати відповіді на безліч запитань в житті.
Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Все це – позаду. А попереду – самостійне життя.
Віта ШЕПЕЛЯ.
