Поєднати приємне з корисним, роботу та подорож до однієї з найбільш екзотичних країн Європи – Іспанії – вдалося підприємцю Валентині Процик, власниці перукарні «Вікторія». Що ж найбільше вразило шачанку у Барселоні та з якими враженнями вона повернулася з форуму?
– Чому саме Барселона стала наступним містом, в яке Ви поїхали навчатись професійної майстерності?
– Справа в тому, що наша перукарня з косметичним італійським брендом «Lakme» співпрацює вже більше 10 років. Він є для нас основним. І це вже не перше навчання та не перша їхня акція, в яких беру участь я чи наші перукарі. Проходили ці навчання як в Україні, так і за кордоном, наприклад, в Туреччині. Цього разу представники компанії вирішили поділитися своїми новинками безпосередньо у своєму офісі в Барселоні. До речі, засновником компанії «Lakme» є рідний брат всесвітньо відомого співака Хосе Карераса, який спеціально приходив вітати нас, українців. Всього на навчання до Барселони поїхало 50 українців – це приватні підприємці, менеджери, перукарі, технологи, які співпрацюють з фірмою (в тому числі троє представників з Волинської та Рівненської областей).
– Які враження від самого офісу та заводу «Lakme»?
– Вражень, звичайно, не бракує. Сам завод, де для нас провели екскурсію, це чотириповерховий будинок, в якому розміщені виробництво, лабораторії, офіс для презентацій, навчальна школа компанії. Хоч фірма й створена відносно нещодавно, але власники не хочуть будувати заводи в інших країнах. Лише тут, аби контролювати та стежити за якістю своєї продукції. Знімати та фотографувати на самому виробництві не дозволяли, лише в приміщенні, де проводять навчання і презентації. Цікаво було подивитись на виробництво: це великі ємності з препаратами, які розливаються та фасуються. За цим процесом можна спостерігати у коридорі, за великим склом. Вразило кольорове маркування кожного з чотирьох відділів: наприклад, у відділі виробництва шампунів двері мали блакитний колір, у такого ж кольору халатах ходили його працівники, відділ з виробництва окисників для фарби мав зелений і так далі.
Незвично було бачити ідеальну чистоту як на заводі, так і біля нього: навіть браковані фасовані коробки вони утилізують як у справжній європейській країні: тару та вміст бракованої фарби видавлюють і утилізують порізно.
Кожну партію продукції на заводі перевіряють та тестують у двох лабораторіях. Наприклад, фарбу перевіряють, чи такий колір, чи ні. У другій лабораторії тестують, як фарба покаже себе при зміні температури та інших факторах.
Після екскурсії заводом показали нам нову продукцію фірми на практичному семінарі, адже там стараються йти в ногу з часом і запроваджувати нові техніки у перукарському мистецтві. Нам також випала можливість навчитись нового, привезти якісь практичні навики та новинки продукції.
– Але ж подорож до Іспанії не обмежилась лише роботою…
– Так, нам справді пощастило, бо фірма постаралася і подбала про екскурсії. Найперше, вразила Барселона. Вона не схожа за архітектурою на жодне європейське місто. Там немає хмарочосів, відмінні дороги та … дуже багато мотоциклів та скутерів. Це основний засіб пересування для місцевих жителів. Там практично відсутні автомобільні затори, а для двоколісного транспорту по всьому місту вздовж дороги спеціально відведено смуги.
Окремі враження – від споглядання храму Святого Сімейства (Ісуса, Марії та Йосипа), або як його називають у Барселоні – Саґрада Фамілія. Будівництво каталонської церкви за проектом відомого архітектора Антоні Ґауді розпочалось у 1882 році та триває й досі (фото внизу). І будується вона за пожертви та кошти, які залишають туристи за її відвідини. Займає Саграда майже цілий квартал. Скажу, що потрапити всередину храму, якщо велика група екскурсантів, можна лише, записавшись на екскурсію за місяць. А в рік там фіксують до 4,5 мільйонів туристів! Про об’єми і масштаби будівництва однієї з найдивніших у світі споруд можна лише здогадуватися. Неймовірною є сама архітектура Сагради, в якому змішані стиль модерну, кубізм, власна мова візуальних образів архітектора. Хоч всередину ми так і не потрапили, але вражень вистачило і від його зовнішнього вигляду.
День витратили на те, аби відвідати музей скульптора і художника світового рівня Сальвадора Далі. Сказати, що ми усі були вражені – нічого не сказати. І описати словами те, що ми бачили, неможливо. Це треба побачити на власні очі, зрозуміти, чим і як жила ця людина. Беззаперечно, це дуже талановита персона, і його твори, можливо, треба навчитися розуміти. Щодня в музеї – дуже багато відвідувачів, зачиняється він тільки двічі в рік – на Різдво та 1 січня, на Новий рік.
– Де ще довелося побувати?
– Їздили у Францію, де відвідали південне містечко Каркасон. Доводилось раніше бувати у Парижі, але порівнюючи ці два французьких міста, скажу: вони зовсім різні, це ніби дві окремі культури. Були на горі Монсеррат (це своєрідний аналог нашої Почаївської лаври), де чудова природа, безліч паломників та туристів. Бачили співочі фонтани, бували у містечку Жерона, де знімали фільм «Ігри престолів». Там також дуже цікава архітектура і природа справді казкова. Це місто місцеві ще називають другою Венецією.
Ніколи не думала, що Іспанія настільки розвинута європейська країна. Вона нічим не поступається, наприклад, тій же Франції. Коли дивишся на це і порівнюєш з Україною, в голову закрадається думка, що життя проходить … повз нас.
Але сподіваюсь, що наша держава таки займе своє достойне місце в європейському просторі.
– Дякуємо за розмову. Успіхів Вам у роботі.
Віта ШЕПЕЛЯ
