2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь.
У 2014 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя та сільське господарство: партнери для розвитку». Водно-болотні угіддя використовуються для сільського господарства протягом тисячоліть. Насамперед це заплави річок, де ґрунти родючі і достатньо вологи, озера та ставки, які використовуються для аквакультур та зрошення, рисові чеки, прибережні та заболочені території з багатою рослинністю, які використовуються як пасовища, меліоровані торфовища тощо.
Водно-болотні угіддя стали основою для розвитку багатьох важливих культур по всьому світу. Разом з тим негативним наслідком є те, що осушення і меліорація заболочених земель для сільського господарства стає все більш поширеним явищем. У деяких регіонах більше 50% торфовищ, боліт, прибережних зон, прибережних територій озер і заплави річок були втрачені та трансформовані для сільськогосподарського використання.
Сільське господарство часто є головною рушійною силою економічного зростання в країнах, що розвиваються, і забезпечує необхідну економічну підтримку для бідних сільських домогосподарств. Приблизно 2,5 млрд. сільських жителів безпосередньо залежать від сільського господарства, лісового господарства, рибальства та полювання, пов’язаних з водно-болотними угіддями. Тобто вони забезпечують продуктами харчування, паливом та сировиною значну частину людства.
Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані), розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Цього року Конвенція відзначає свою 43-тю річницю.
Згідно із статтею 1 Конвенції, під водно-болотними угіддями розуміють райони боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тисяч водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо.
У 1995 році водно-болотні угіддя Шацького національного природного парку площею 32 830 га віднесені до переліку Рамсарської конвенції.
На сьогодні зазначений Перелік включає 2 170 водно-болотних угідь загальною площею 207,045 млн. га. Серед них і наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних (у 1995 році), а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані у межах територій природно-заповідного фонду України.
Міністерство екології та природних ресурсів спрямовує зусилля на удосконалення нормативно-правового регулювання та створення ефективної системи управління водно-болотними угіддями, організацію моніторингу за станом водно-болотних угідь та екологічних освітньо-виховних заходів із залученням установ природно-заповідного фонду і заінтересованих сторін.
Збереження водно-болотних угідь можливе лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваємося, що ви приєднаєтеся до нас і зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для природи та сільського господарства водно-болотних угідь!
Адміністрація ШНПП.
