День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Україна – єдина держава – не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.
У травні учні та вчителі школи села Світязь відзначили День Європи у вигляді зустрічі. Цього року він проходив досить незвично. На свято були запрошені учні, бібліотекар, вчитель та жителька села, які особисто були в різних країнах Європи та могли розповісти багато цікавого. Ніна Озімок, заступник директора з навчально-виховної роботи, ознайомила присутніх з основними вимогами вступу до Європейського Союзу та формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України. Учні разом з учителем географії Ніною Дужич трохи помандрували країнами Європи.
Мар’яна Дужич, учениця 8 класу, розповідає про свою подругу Дарину, яка зараз проживає в Німеччині.
l Мені подобається те, що там у школах не задають домашніх завдань. Уроки розпочинаються із проходження спеціальних міні-тестів. На контрольних роботах учні виконують один і той же варіант завдань. І ніхто не списує! Бо це принизливо для них.
Анна Зотова, учениця 8 класу, за туристичною путівкою здійснила тур європейськими країнами.
l За кордоном мені подобається те, що там неймовірна чистота і краса навкруги. Люди одягнені просто. Навіть Президент їздить без охорони і на простій машині. Ми були на Карловому мосту, відвідали Злату Прагу, яка дійсно золота, бо все навкруги сяє. У німецькому місті Дрезден побували в картинній галереї, де потрапили на 500-річчя «Сикстинської Мадонни», яку я вперше побачила в оригіналі. І коли я вдивилась у цю картину, то помітила, що хмарки на ній зображені у вигляді дитячих облич.
Майя Мельничук, вчитель української мови та літератури:
l За туристичною путівкою ми побували у столиці Чехії – Празі, відвідали курортне місто Карлові Вари та німецьке Дрезден. Там спостерігається високий економічний розвиток, населення соціально захищене. Вражає чистота, кругом усе доглянуте, немає запущених полів, усе засіяне. Європейці вміють використовувати свої природні ресурси, застосовувати сонячну енергію, вміють економити. Ми маємо усвідомити, що ми теж європейці, та намагатися йти до того вищого рівня життя, переформатувати нашу свідомість на європейську. Наприклад, для вступу до Карлового університету потрібно знати декілька іноземних мов, студенти практично не мають вільного часу на особисте життя. Важке навчання, але й відповідні фахівці виходять звідти із високим рівнем знань.
Марія Морозюк, бібліотекар школи, поділилася не тільки враженнями, а й продемонструвала фото зі свого домашнього альбому.
l Моя дочка Таня навчається і живе із сім’єю в Німеччині. Ми з чоловіком там побували в гостях, щоб на власні очі побачити та не переживати за дітей. Як вже казали на зустрічі, дороги неймовірно чисті, їх ще прибирають до того часу, як люди йдуть на роботу. Мої діти мають квартиру, відчувають себе соціально захищеними. Навчаються і підробляють, внук уже ходить до дитячого садка, держава допомагає різноманітними пільгами. Побувала в дитячому садку, де кожна вихователька відповідає за чотирьох дітей. Іграшки всі дерев’яні, їжа знаходиться в спеціальному ящику, з якого можна брати все до смаку дитини. Пенсіонери мають достойну пенсію, за яку вони можуть подорожувати. Вони кажуть: «Наша влада живе для людей».
Ольга Романюк, підприємець села Світязь.
l Я була в країнах не тільки Європи. Якщо хочете подорожувати, то не обов’язково бути багатим, потрібне тільки велике бажання. У перший круїз я поїхала за позичені гроші. В усіх країнах вражали чистота і порядок. Ми сьогодні говоримо про європейські цінності, але ми не досягнемо великих вершин в економіці, соціальній сфері, медицині, якщо не розпочнемо із себе. Я не раз шкодувала про незнання іноземної мови. Тому звертаюсь до всіх учнів: «Вчіть англійську». Але знаєте, в якій би країні я не була, завжди хотілося додому, хотілося щось змінити тут, зробити щось корисне для свого села. Той бізнес, який я організувала тут, вдався завдяки тому, що я побувала в багатьох країнах. Не треба чекати, що хтось піднесе готове на тарілочці, до всього потрібно прагнути самому. Я бажаю всім миру, якщо буде мир, то й буде процвітати наша Україна і наше село.
Олеся КУЛІШ.