18 травня у клубі села Положево відбувся звітний концерт, приурочений 200-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. У звіті взяли участь учасники художньої самодіяльності села.
«Між берегами вічності клекоче час, дзвенить нового дня весела повінь, живуть, Тарасе рідний, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово!», – пролунали на початку заходу такі слова.
Цього недільного дня у клубі було людно. Приємно було бачити в залі різні покоління. Односельці гучно аплодували кожному аматору сцени. Було помітно, як вони хвилювалися, адже показували жителям села свою майстерність, намагаючись донести до глядачів актуальність творчості Великого Кобзаря.
Ведучі Валентина Гриппа і Станіслав Положевець розпочали програму словами про Тараса Шевченка: «Сьогодні ми складаємо пошану Великому українцю Тарасові Шевченку, якому судилося стати світочем віків! Тарас – так просторо в цьому імені. У ньому вся історія наша, все наше буття… Він – вершина, парость родового дерева нашої нації і хранитель духу народного».
Цього святкового дня на сцені прозвучали пісні у виконанні фольклорного колективу «Полісянка», а також настоятеля сільського храму УГКЦ Різдва Івана Хрестителя о. Богдана, маленьких учасників Ольги Степанюк, Тетяни Гап’як, Іванни Пиленко. Зачарували всіх своїм талантом Олександр та Олеся Матяшуки. Софія Яльницька вправно грала на бандурі, Ніна Євдокимова – на синтезаторі. Усі виконавці своїми сценічними образами та акторською майстерністю надовго запам’ятаються глядачам, а гумористична сценка «Як чоловік спілкується зі своєю дружиною» переказувалася й сусідам, які не були на концерті.
Не обійшлося й без виконання творів Тараса Шевченка. Вірш «Чигирине, Чигирине» декламував Станіслав Положевець, гумореску «Пилип у Римі» читала Олександра Пиленко. Фінальну пісню «Ми діти України» заспівали всі учасники заходу.
Кожний твір супроводжувався підводкою ведучих, тому концертна програма, яка тривала більше години, була насичена різнобарвними номерами і не дозволила раніше покинути зал жодному глядачу. Концерт завершився, а глядачі не розходилися. В селі було свято, справжнє Шевченкове свято.
Катерина КУЗНЄЦОВА.
