Головна Цікаво Нерест риби вже розпочався

Нерест риби вже розпочався

1607

У відповідності до природоохоронного законодавства встановлено заборону промислового та любительського рибальства, організацію змагань з рибальства, добування водних біоресурсів на час ходу риби на нерест і на період ікрометання раків під час линьки і виношування ікри у такі строки: з 1 квітня по 20 травня – на річках області та їх кореневих водах; з 1 квітня по 10 червня – на озерах, водосховищах; з 1 квітня по 30 червня – в придаткових водах річок.

В нерестовий період дозволено лише любительське рибальство за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. У всіх озерах Шацького національного природного парку нерестовий період триватиме з 20 березня по 10 червня. Постійно діючим розпорядженням обласної державної адміністрації «Про збереження водних біоресурсів у водоймах області в нерестовий період» №115 від 18 березня 2013 року затверджено відповідні заходи на цей період, виконавцями яких є природо- та правоохоронні структури області.

Як правило, основну частину нерестовищ на водних об’єктах області складають зарослі вищою водною рослинністю мілководні ділянки водойм та заплавні луки з минулорічною рослинністю, м’якими поверхневими водами, що добре прогріваються. Тут відбувається інтенсивний процес самоочищення та відтворення природного живого корму. Пересування будь-яких плавзасобів в місцях нерестовищ забороняється, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області.

На вищезгадані нерестовища виходять на нерест в основному фітофільні риби, такі як лящ, плоскирка, в’язь, головень, плітка, короп (сазан), карась, лин та інші види, інколи щука.

Під час нерестового періоду найбільші збитки аборигенній іхтіофауні спричиняють неконтрольовані гідротехнічні роботи, особливо пониження рівня води, внаслідок чого виметані статеві продукти пересихають. Личинки, що виклюнулись і не скотились в основне русло, залишаються у відокремлених водоймах, які також пересихають. Окрім гідротехнічних робіт, негативно впливають на нерестовий період викиди неочищених стічних вод, оскільки незначна зміна кислотно-лужного середовища спричиняє загибель ікри. Також браконьєрський вилов нерестуючої риби сітковими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою знищує не тільки плідників і молодь, а й підриває кормову базу водойми.

За здійснення браконьєрського вилову риби сітками, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою та іншими забороненими знаряддями передбачена адміністративна (розмір штрафу становить для громадян 340-680 грн.; для посадових осіб – 510-850 грн.) та кримінальна відповідальності (розмір штрафу 3 400-6 800 грн., або позбавлення волі строком до 3 років), з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів. Крім того, за кожну незаконно виловлену рибину незалежно від її розміру нараховується розмір завданої шкоди (для прикладу: сом – 425 грн., щука – 340 грн., судак – 510 грн., лящ – 170 грн. та ін.).

Хочу звернути увагу керівників підприємств та організацій, що здійснюють гідротехнічні роботи на водоймах та у прибережній захисній смузі, що без погодження з органами рибоохорони заборонено проведення будь-яких робіт, що можуть негативно вплинути на стан водних біоресурсів. За масове знищення водних біоресурсів відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність.

Для підвищення рибопродуктивності природних водойм області Волиньрибоохорона просить кожного громадянина свідомо взяти участь із збереження рибних запасів в нерестовий період і своєчасно повідомляти про варварське знищення водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову, електроструму, вибухівок в органи рибоохорони за телефонами:
(0332)24-35-77, 067-360-78-40.

Роман ОЗІМОК, головний державний інспектор
відділу охорони водних біоресурсів Волиньрибоохорони.