Головна Цікаво Попередження про задуху риби

Попередження про задуху риби

4007

Взимку, в умовах льодоставу, настає складна пора для риб та інших водних біоресурсів. Внас­лідок утворення криги припи­ня­ється надходження кисню з по­вітря, а розчинений у воді ки­сень зв’язується з органічними речо­винами, що розкладаються на дні водойм. При значній тов­щині льоду зменшується кіль­кість води у водоймах, а сніг пе­ре­шкоджає проникненню соняч­ного світла, яке потрібне для життя мікро­ско­пічних водо­рос­тей, що в процесі фотосинтезу по­г­линають вугле­кислий газ і виділяють кисень. Ці фактори спричиняють поступове зни­жен­­ня вмісту розчиненого у воді кис­ню до критичних норм (4 мг/дм3), що сприяє виникненню явищ задухи – масової загибелі вод­ної живності. Також нега­тивно впливають і анаеробні процеси, що відбуваються на дні водойм, під час яких у воду потрапляють отруйні для риб гази: метан, сір­ко­водень, аміак та інші, які прис­корюють за­ги­бель риби.

За науковими даними, міні­мум вмісту кисню (мг/дм3) в воді в зимовий період, необхідний  для вижи­ван­ня риб, має різні по­казники (щука, окунь, плітка, короп, лящ – 4,0; вугор річковий – 3,6; білий амур – 3,0); най­більш витри­ва­лими до вмісту кис­ню є в’юн (0,8), карась сріб­лястий (1,0), лин (2,0). Міні­мально до­пустима рибогоспо­дарська нор­ма стано­вить 4,0 мг/дм3.

Першими ознаками знижен­ня вмісту розчиненого у воді кис­ню є поява в лунках великої кількості водяних комах (жуків-пла­вунців), майже одно­часно спо­сте­рігається підхід ма­льків риб, піз­ніше з’явля­ється специ­фічний запах води.

В цей час потрібно негайно про­водити механічну аерацію води. Існує багато шляхів її здій­снення. Загальний принцип аера­ції полягає в тому, що шляхом декількох перепадів рівня води чи стікання її по кризі вона взає­модіє з атмосферою, збага­чу­ючись на кисень та звільня­ючись від отруйних газів. Для цьо­го можна, наприклад, вико­ристовувати підвісні човнові двигуни, які опускають у воду і здійснюють перемішування води з повітрям, при цьому вода збагачується на кисень. Також результат дає встановлення по­вітряних компресорів із закачу­ванням повітря через сифони, що розміщені на дні водойми. Проводять аерацію і за допо­мо­гою мотопомп, перекачуючи воду на лід з подальшим стікан­ням вже збагаченої на кисень во­­ди назад в ополонку. Пози­ти­в­­ний ефект також дає очи­щення криги від снігу для пот­рап­ляння променів сонця у во­­ду, що акти­візує процеси фо­тосинтезу. З метою попе­ред­ження явищ за­духи ефективним також є про­рубування ополонок – 1×1 метр не менше 10% від площі водой­ми з подальшим встановленням очеретяних снопів чи періо­дич­ним руйну­ванням новоутво­ре­ної криги.

Працівниками Волинь­рибо­охорони протягом зимового пе­ріоду постійно проводиться мо­ні­торинг умов зимівлі водних біоресурсів. На водоймах, най­більш схильних до виникнення явищ задухи, спільно з громад­ськими інспекторами прово­дя­ться роботи з їх поперед­жен­ня. Але наших зусиль недос­татньо. Щоб не допустити втра­ти риб­них запасів через замори, закликаємо керівників терито­ріальних громад, товариство мисливців і рибалок, корис­тува­чів водних об’єктів, любителів-рибалок до самостійного про­ведення робіт з поперед­ження загибелі риб.

Про всі випадки ускладнення екологічного стану, виявлення передумов виникнення задухи інформуйте Волинь­рибоохо­рону (тел. (0332)24-35-77) та інші уповноважені органи для вжит­тя відповідних заходів.

Спільними зусиллями збе­режемо рибні ресурси!

Роман ОЗІМОК, головний державний інспектор.