Те, що впровадження енергоефективних заходів та технологій для громади є важливим засобом в подальшому розвитку території, сьогодні уже ні в кого не викликає сумнівів. Так, громади Європи, котрі мають великий досвід в таких справах, на початках свого становлення першими заходами у своїх програмах розвитку територій впроваджували енергоефективні заходи. Це не лише покращувало стан приміщень (лікарень, шкіл, дитсадків та інших об’єктів), а й заощаджувало значні суми коштів.
В останні роки до впровадження енергоефективних заходів за кошти Євросоюзу долучилася Шацька селищна рада. Цього тижня у Шацьку в рамках реалізації проекту «У пошуках енергоефективності: Шацьк і Велицьк разом» працювали еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, а також Людмила Самчук, проектний менеджер, координатор проекту «СLEEN».
Також участь у роботі взяли голова Шацької селищної ради Сергій Віннічук, головні спеціалісти відділу регіонального розвитку, екології та залучення інвестицій Шацької РДА Аліна Демчук та Юрій Дударчук (депутат Шацької селищної ради), Андрій Положевець, представник навчальних закладів (Шацького лісового коледжу та НВК «ЗОШ-І-ІІІ ст. – гімназія смт Шацьк»), голова громадської організації «Шацьке поозер’я» Валентина Стаднік.
Найперше, про що розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук, це те, чому енергоефективність так важлива для бюджету громади. «Впроваджуючи такі заходи, бюджет громади може заощадити чималі суми, які потім можуть бути використані на будівництво чи ремонт доріг або інші заходи. Але при цьому громади роблять чимало помилок. Наприклад, ми звикли замінювати вікна, утеплювати заклади, не зробивши енергоаудиту: як правильно вставити ці вікна і якими вони мають бути, як утеплювати стіни і яким матеріалом, аби отримати потрібний ефект. Наприклад, у місті Жовква ми були свідками того, як у дитсадку викидали металопластикові вікна та заміняли їх на інші, бо ті були неправильно встановлені, тому не давали належного ефекту».
Говорили на зустрічі й про важливість дотримання будівельних норм при реконструкції закладів, впровадженні енергоефективних заходів, а в подальшому – проведенні моніторингу: яка температура в приміщенні, скільки електроенергії та палива витрачено, якого економічного ефекту вдалося досягти. Як правило, енергоефективність будинків визначається витратою кількості кіловат на квадратний метр площі будівлі. У нас це становить 250-300 Квт на м2, у закладах соціальної сфери цей показник вищий – до 400 кВт на м2. Для порівняння: в Європі цей показник становить 130-150 кВт на квадратний метр. Наразі у Верховній Раді знаходиться чотири законопроекти, які стосуються галузі енергоефективності, і котрі доповнюють один одного. В них, зокрема, пропонується повернення кредитів банкам, які видаються на впровадження енергоефективних заходів. Окрім того, такі кредити можуть брати й громади.
«Для такої громади, як Шацька, цілком реально на впровадженні енергоефективних заходів заощадити 500 тисяч гривень. Важливим етапом цього кроку є запровадження системи енергоменеджменту, котрий дозволяє у приміщенні визначати, де є втрати та перевитрати тепла, електроенергії, води, що дає можливість одразу усувати проблему. Однією з таких систем є uMuni, її можуть на рік надавати безкоштовно, а вже потім укладається договір про оплату», – розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.
Угода мерів, котру підписала й Шацька селищна рада, дає можливість брати участь у різноманітних проектах, пропонованих Євросоюзом. Але спершу для цього потрібно розробити план дій сталого енергетичного розвитку. Без цього документу участь у проектах є неможливою.
Розповіли гості на зустрічі й про досвід інших громад України, котрі вже успішно реалізували у своїх селах енергоефективні заходи. Одні сільські кооперативи, які займаються вирощуванням полуниці, малини, придбали установку для пресування брикету з бур’яну (раніше за його спалювання люди платили штрафи). А тепер завдяки установці забезпечують електроенергією та теплом заклади соціальної сфери та приватні будинки. Фермерські господарства використовують у своїй практиці біогазові установки, з яких також отримують енергію та тепло.
Стосовно Шацького району, то тут, як зазначила Людмила Самчук, актуальним було б вирощування енергетичної лози на болотистих місцевостях (а їх в районі є чимало) та її використання для опалення закладів соціальної сфери.
– Багато ми вже взнали про енергетичні технології з попередніх семінарів, сьогодні теж почули чимало нового та корисного. Це є корисна інформація для нас. На виїзних семінарах також бачили, як впроваджують в життя ці технології в інших громадах. Наприклад, ми навіть не могли подумати, що перед тим, як утеплювати якийсь заклад, потрібно використовувати тепловізори, аби бачити, де найбільші втрати тепла маємо. Результатом таких семінарів стане реалізація у Велицьку та Шацьку проекту з енергоефективності», – підсумував сказане Сергій Віннічук.
Віта ШЕПЕЛЯ
