З 1 січня 2013 року в Україні діє державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, будівлі та споруди тощо) і проводиться за спрощеною процедурою за принципом «єдиного вікна».
Державну реєстрацію проводять державні реєстратори прав на нерухоме майно та нотаріуси.
Так, органами державної реєстрації прав здійснюється «первинна» реєстрація речових прав на нерухоме майно (новозбудованих будинків, квартир у новобудовах або новосформованих земельних ділянок), а також усіх прав на нерухоме майно, які виникли до 1 січня 2013 року. Орган державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна реєструє відповідні права та видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Строки реєстрації не перевищують чотирнадцяти робочих днів з моменту подання відповідної заяви. (Право власності на земельну ділянку здійснюється після державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.)
Нотаріуси реєструють перехід права власності на нерухоме майно, тобто, здійснюють «вторинну» державну реєстрацію нерухомості. При посвідченні договорів купівлі-продажу, міни, дарування нерухомого майна та земельних ділянок, набуття права власності на успадковану нерухомість тощо нотаріус здійснює одночасно процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості до Реєстру нотаріус вносить практично «день у день». Нотаріус особисто здійснює державну реєстрацію та видає витяги з Реєстру. Плата за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлена у вигляді державного мита, що є однаковим по всій території України.
Так, за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, державне мито стягується у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 119 гривень), а за державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, та обтяжень прав на нерухомі речі – 3 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто 51 гривню. Права на нерухоме майно, що виникли та зареєстровані в установленому порядку до 2013 року, визнаються дійсними й з 1 січня 2013 року. Законодавство не передбачає обов’язку звертатися за їх «перереєстрацією» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі звернення за бажанням особи за проведенням такої перереєстрації державне мито не справляється, а проплачуються – 120 гривень за витяг з державного реєстру речових прав.
Леся Голядинець,
державний нотаріус
