Головна Життя Непорочна краса анемонів і врятовані солов’ята

Непорочна краса анемонів і врятовані солов’ята

3254

– У мене зацвіли красиві і рідкісні квіти! Не знаю, чи хтось із шачан ще може похвалитися цією рослиною в своєму квітнику. Анемона Мадонна – окультурена родичка прекрасних однойменних квітів, які навесні вкривають наші ліси білими килимами. Лісові анемони мають короткі стебла, у мене ж вони – з півметра заввишки, з великими білими квітами. Поки ще квітують, приходьте помилуватися!

На запрошення шачанки Галини Сафронівни Яковініч я відгукнулася з радістю і вже наступного дня вітала господиню на її затишному, обрамленому квітами обійсті. Я не вперше в гостях у людини, яка славиться в Шацьку безмежною любов’ю до того, що проростає з землі, зокрема до квітів. Два роки тому я милувалася її ліліями і трояндами, тепер же по один бік перед моїми очима постала патріотична доріжка з блакитної лаванди і жовтих тюльпанів, по інший – гордість Галини Сафронівни анемона Мадонна.

Навесні, як тільки сходить сніг, шачанка починає працювати на землі, і трудиться майже до початку зими. От і на час мого приходу Галина Сафронівна щойно прийшла з поля, де з 5 години ранку встигла огорнути до двох сотих картоплі. Зауважу, що нашій землячці – 77 років! На присадибній ділянці – розмаїття городніх культур. І кожна проросла з власного, зібраного власноруч, насіння – чого-чого, а посівного матеріалу Галина Яковініч ніколи не купує. Насіння в неї завжди якісне, відбірне, правильно збережене, в необхідні строки висіяне, відповідно і врожай восени – на заздрість усім родичам і сусідам.

– Помідори і перець, яких маю по декілька сортів, у відкритий грунт ще не висадила. Чекаю, поки потепліє, бо цьогорічний травень дуже холодний. А от капуста пізня вже росте. Посіяла і всі квіти: чорнобривці, майори, розсадила гвоздику турецьку. А з маргариток – маю і білі, і рожеві, і червоні – вже зібрала насіння. Наприкінці червня висію в ящики під плівку, а в вересні вже висаджу в грунт. Роботи вистачить до початку зими. Якщо ж грудень випадає теплий, то й тоді  без діла не сиджу. До речі, якось садила полуницю і зимовий часник … перед самим Різдвом. Дякувати Богу, врожай був чудовий, – ділиться секретом квітникарства-городництва Галина Яковініч.

Журиться шачанка, що деякі троянди за зиму померзли, дещо постраждав від морозу і буйний у минулі роки клематіс. Із цією виткою рослиною з великими яскравими квітами пов’язана цікава історія. В її густих стеблах одного літа звив гніздечко соловей, а незабаром на світ з’явилися маленькі солов’ята. Одного разу пташенята повипадали з гнізда, що відразу помітила кішка господарів. Відтоді всі члени родини втратили спокій, оберігаючи солов’ят від чотирилапого мисливця. І таки вберегли – всіх до одного, з похолоданням співучі птахи цілою зграйкою полетіли у вирій.

…До речі, маленький кущик анемони Мадонна Галині Сафронівні передали декілька років тому із міста Рівне. Нині квітують біло-молочним цвітом уже декілька десятків таких кущиків. Ніжні, з опущеними голівками, вони надають особливої урочистості клумбі, зачаровують чистотою і непорочністю. Їхня краса дарує Галині Яковініч енергію життя, з неї шачанка черпає силу і натхнення для невтомної праці на землі.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.