Хочемо в Європу, проте Вперто не бажаємо змінюватися­

Усі ми, в тому числі і шачани, попри складну ситуацію в дер­жаві, продовжуємо рухатися шляхом європейської інтеграції. Це радує. Засмучує інше, що більшість вважає європей­сь­кий вибір справою посадовців і дипломатів, не бачачи потреби доповнювати його власними конкретними справами. Хоче­мо бути в Європі, проте не вміє­мо жити в мирі з законом і не не­семо відповідальності за вчи­нене. Проблеми, з якими у пов­сяк­денній роботі стикається Шацьке КП «Будинкоуправлін­ня», саме такого плану. Про на­боліле та актуальне для жите­лів районного центру розпові­дає Іван Коваль, начальник КП «Будинкоуправління».

l То які вчинки шачан га­ль­мують євроінтеграцію?

– Мабуть, найточнішим по­казником рівня цивілізованості людей є їхнє ставлення до проб­леми сміття. У нашому районі цей показник – найнижчий. Має­мо полігон складування ТПВ, доз­воляємо населенню безкош­тов­но вивозити туди сміття: за рішенням селищної ради – 1 м3 відходів на один двір. Зазначу, що такі пільги ніде в світі не практикуються, бо за все треба платити. Утім, наші люди цього не цінують. Навіть ті, хто мають транспорт, зазвичай не дово­зять до сміттєзвалища пакети з відходами, викидаючи їх на дорогах, узбіччях, у лісі. Сам став свідком того, як один районний посадовець шпурнув сміття прямо з вікна машини.

l Як боретеся зі стихійними сміттєзвалищами?

– Це ще одна велика проб­лема Шацька. В свідомості лю­дей міцно вкоренився принцип порядкування «аби з двора винести». Викидають відходи як на території нашого підпри­єм­ства, так і біля автостанції, се­лищного стадіону, ринку, но­сять до озера, запаковують па­кетами місткістю в 100 літрів не призначені для цього ма­ле­нькі урни. Дехто умудрявся до­недавна заповнювати до­маш­нім непотребом навіть чи­ма­лий ящик біля старого кла­до­ви­ща, призначений лише для су­хих квітів і вінків з могил. Сьо­годні ми цей ящик випорож­нили, забрали і встановили урни. На­лаштовані дуже рішуче, будемо вистежувати тих, хто знову ство­­рюватиме стихійне сміт­тє­зва­лище, фотографу­ва­ти їх і виві­шувати фото на дошці ганьби або подавати в районну газету. Питання про створення спеці­а­льної комісії, яка слідкуватиме за порядком, уже розглядалося на засіданні виконкому селищ­ної ради. До її складу ввійдуть працівники селищної ради, КП «Будинкоуправління», пред­с­тав­ники районної газети і пра­во­охоронних органів. Диви­тися крізь пальці на порушників норм благоустрою ми більше не будемо.

l Як вирішують проблему зі сміттям законослухняні жителі райцентру?

– Прикладом можуть бути мешканці чотириповерхівки по вул. 50 років Перемоги (будинок при самому в’їзді в селище). Кожна сім’я уклала договори з КП «Будинкоуправління». В міру наповнення контейнера ми вивозимо сміття, плата за таку послугу символічна – 11 грн. у місяць з квартири. Натомість із жителями багатоповерхівок, що по вул. Будівельників, ми не можемо знайти спільної мови.

l В районній газеті ра­ніше писалося про пакет­ний збір сміття від насе­лен­ня. Як скоро ця ідея буде втілена в життя?

– Сподіваємося, що вже най­ближчим часом. Ми вже перерахували 12,5 тис. грн. ль­вівській фірмі «Ядро», що ви­готовляє на наше замовлення пакети для сміття з логотипом нашого комунального підприєм­ства. Пакети місткістю 60 літрів віддамо під реалізацію в торго­вельні заклади селища. Шачани купуватимуть їх, наповнюва­ти­муть сміттям і відповідно до графіка виставлятимуть на дорогу. Наш транспорт заби­ра­тиме їх і безкоштовно вивози­тиме на сміттєзвалище. Така практика – рідкість в Україні, а на Волині і зовсім відсутня, про­те, скажімо, на Київщині є до­сить успішною. Покладаємо ве­ликі надії на організованість на­ших людей.

l Яка ситуація з виве­зенням сміття з баз відпо­чинку в урочищі Гряда?

– Там таких проблем, як у се­лищі, немає давно. З власни­ками  усіх відпочинкових закла­дів укладено договори. В розпал сезону вивозимо відходи щод­ня, зараз, коли нема великого напливу людей, через 2-3 дні.

l В якому стані місцевий полігон складування твердих побутових відходів?

– Місця на сміттєзвалищі, де в 2012 році зроблено рекон­ст­рукцію і збільшено його об’єм до 12 тис. м3, вистачить мак­си­мум до квітня наступного ро­ку. У Шацькій селищній раді вже міркують над питанням: чи ре­кон­струювати полігон ТПВ, чи добудовувати другу чергу. Сміт­тя туди надходить не лише з Шацької селищної ради, а й зі Сві­тязької і Пульмівської, тому й заповнюється полігон набага­то швидше, як належить. Хоті­лося б, щоб ці сільські ради та­кож долучилися до фінансу­ван­ня проекту розширення сміттєз­валища. В інакшому випадку нехай будують свої полігони.

l В районному центрі три­вають роботи з каналізу­ван­ня вулиць, прилеглих до озер. На якому етапі будівництво і коли планується завершення?

– Обсяг робіт з каналізування становить 200 м3 на добу. В планах – будівництво чотирьох каналізаційно-напірних станцій. На повну потужність працює техніка, задіяно також додаткові одиниці транспорту. До початку зими планується завершення всіх робіт.

l Жителів Шацька цікавить, як і коли можна буде під­ключитися до мережі та скільки це вартуватиме.

– Ходять чутки про надмірні суми – аж до 10 тис. грн. Така циф­­ра нічим не обґрунтована, і хоча ще рано вести підрахунки, я впев­нений, що сума буде значно меншою. У вартість входитиме офор­­млення документації (технічних умов), послуги екскаватора і робота спеціалістів. Думаю, в тисячу гривень можна буде вкластися. Не раджу власникам будинків самотужки розпочинати ро­боти з підключення. Від нашого підприємства працюватимуть спеціально навчені фахівці, застосовуватимуть сучасні технології, викорис­то­вуватимуть найновіші матеріали.

l Яка подальша перспектива розвитку Шацького комунального підприємства? Чи приносять прибуток послуги, які воно надає?

– Є велике бажання досягнути мінімального рівня рента­бель­ності, є серйозні напрацювання, проте немає спільної мови з людьми – нашими клієнтами. Багато шачан відмовляються оплачу­вати  рахунки за воду і користування каналізацією. Деякі забор­гували нам більше, як по півтисячі гривень. Розмовляємо з ними, пишемо листи, а результату нуль. Серед клієнтів є такий, що вико­ристовує воду з водонапірної башти і при цьому встановив влас­ний гідрофор. Лічильник нічого не рахує, відповідно не сплачуються ніякі кошти. Порушника ми виявили, проте достукатися до його совісті і змусити платити не можемо. Думаю, будемо подавати на нього до суду. Та­кі випадки, на жаль, не поодинокі, особливо зло­вживають служ­бовим становищем чиновники, котрі вва­жають, що держава їх має утримувати. Як відомо, комунальне підприємство не фінансується з державного бюджету, а є госпрозрахунковим, тобто кошти на своє утримання заробляє самотужки. На жаль, є періоди, коли я не маю з чого платити зарплату працівникам. Якщо ситуація не змі­ниться на краще, обіцяю в одному з наступних номерів газети «Ша­цький край» вказати імена і прізвища злісних неплатників.

l Наостанок поінформуйте читачів про хід проекту, за яким Шацька селищна рада має отримати сучасну техніку з Європи.

– На сьогодні ми отримали дві одиниці техніки: екскаватор і підмітальну машину. Транспорт ще повністю не проплачений, тому використовувати його ми поки що не можемо. Надіємось, що скоро наші працівники перестануть підмітати вулиці вручну. На часі – отримання ще п’яти одиниць нової техніки. Чекаємо з нетерпінням.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.