Перепоховання загиблих у роки війни поляків відбулося з військовими почестями

75 років віддаляє нас від подій кривавого ве­ресня 1939 року, коли в битвах під час так зва­ного визвольного походу Радянської Армії на За­хідну Україну, яка до того входила у склад Польщі, у Шацькому та Любомль­ському районах загинуло більше 500 польських прикордонників. Ще з 1947 року поляки займа­ються пошуком тіл своїх загиблих земляків, вста­нов­ленням їхніх імен та прізвищ. Особливо ця робота пожвавилась в останні роки. Як резуль­тат – у спільній українсь­ко-польській експедиції, яку проводили у травні-липні цього року ДП «Волинські ста­ро­житності» (керівник Олексій Златогорський) та Рада Охоро­ни Пам’яті Боротьби і Муче­ниц­тва (керівник доктор Домініка Сємінські), – було виявлено ре­ш­т­ки тіл 8 польських прикордон­ників. Участь у пошукових ро­бо­тах взяли доктор Леон Попек, представник «Фундації неза­леж­ності» з Любліна Ян Федір­ко, реконструктор Анджей Ма­зурек. Як волонтери виступили прикордонники Надбужансько­го відділу прикордонної служби Речі Посполитої (керівник – ге­нерал Ярослав Фрончек, ініціа­тор пошукових робіт). Під час пошукових робіт у с. Мельники, с. Піща, с. Грабове, с. Положево Шацького району та у с. Гли­нян­­ка Любомльського району знайдені останки польських вій­­ськових. Всього було ексгу­мо­вано 8 тіл, з них – 1 поліцей­ський (с. Мельники). Зі всіх ексгумованих вдалося встано­вити ім’я лише одного воїна – поручика Яцека Томашев­сько­го, могила якого знаходилась у с. Положево в урочищі Гузне. Імен решти знайдених військо­вих поки що встановити не вда­лося. Але в них відібрано зраз­ки ДНК та внесено у банк даних загиблих у 1939 році прикордон­ників, що дає шанс рідним і че­рез стільки років по війні дізна­тися про те, де знайшли остан­ній притулок їхні рідні.

Урочиста церемонія перепо­хо­вання польських прикор­дон­ників відбулася 9 жовтня в с. Мельники, де на місцевому цви­н­тарі вже є захоронення польсь­ких військових і встановлений меморіал. Пліч-о-пліч вишику­ва­лися польські та українські прикордонники. Урочисто зву­ча­ли у виконанні оркестра Вій­ська Польського гімн Польщі та України.

Голова Шацької РДА Олек­сандр Кусько представив укра­їн­ську делегацію, яку очолив радник голови Волинської обл­держадміністрації Сергій Коша­рук. Також участь у заході взяли Олександр Кравчук, завідувач сектору у справах національ­ностей управління інформацій­ної діяльності та комунікацій з громадськістю Волинської ОДА, Олексій Златогорський, Олек­сандр Остапюк, директор Лю­бом­льського краєзнавчого му­зею, Андрій Ягодинець, Олесь­кий сільський голова, Микола Боярчук, в.о. Шацького селищ­ного голови, Василь Голя­ди­нець, Грабівський сільський го­лова, Іван Бранчук, Піщанський сільський голова, Адам Ду­дарчук, голова районної ради ветеранів, Володимир Носуліч, вчитель-історик, краєзнавець Шацького району, а також гро­мадськість району.

У своєму виступі Олек­са­ндр Кусько висловив глибокі спів­чуття польському народу та від­значив, що розв’язана  фа­шист­ською Німеч­чиною війна про­ти багатьох країн стала при­чи­ною загибелі понад 60 міль­йо­нів людей у всьому світі. Від­гомін цієї трагедії не оминув і наш край. Війна – це трагедія для кожної нації, що забирає життя найкращих синів і дочок. Скла­лося так, що чимало воїнів вій­ська польського полягли в роки війни на території нашого краю. Особи деяких з них встанов­лені, проте чимало імен невідо­мих. Тож Олександр Сер­гійович запевнив, що українська сто­рона буде усіляко допома­гати і сприяти у подальшій по­шу­ковій роботі. 

Слова вдячності за прове­дену велику роботу та за орга­нізацію заходу висловив Сергій Кошарук. Він також зазначив, що українці завжди прагнули миру, і для кожного з нас над­зви­чайно важливо пам’я­тати про події, які минули. Саме пам’ять про спільну для двох народів трагедію має об’єд­нати на шляху розвитку, на якому Україна має найпер­шого союзника в особі поль­ського народу.

Від польської делегації виступив професор Анджей Кунерт, секретар Ради Охо­рони Пам’яті Боротьби та Мучеництва, який також пред­ставив учасників поль­сь­кої делегації. Саме для цих людей – військових та духовенства – пошук своїх загиблих земляків став спра­вою честі, справою на­ціо­нальної ваги, виявлен­ням пат­ріотизму та шани до за­хисників своєї землі. Анд­жей Кунерт також висло­вив подяку українцям, які сп­рияли пошуковій роботі. Для поляків провести уро­чис­те поховання своїх при­кор­донників у такому місці – це велика честь. Адже у цій важливій справі поляки зна­й­шли справжнє порозуміння, співпрацю та сприяння у роботі.

У спільній відправі поми­нальної панахиди взяли участь ксьондз Ян Бурас, ксьондз Збіг­нів Кемпа, єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Лу­цької дієцезії, а також свяще­ники територіальних громад Шацького району: отець Петро, настоятель Свято-Аннівської церкви с. Мельники, отець Ми­хайло, настоятель Свято-Дми­т­рівської церкви с. Самійличі.

Із військовими почестями труни із рештками загиблих були опущені в землю, а на їхню честь пролунали три бойові постріли від українських при­кор­донників. До підніжжя ме­морі­алу польських прикордон­ників в пам’ять загиблих війсь­кових були покладені вінки від Президента Польщі Броніслава Коморовськи, Міністра куль­тури Польщі, військових, керів­ників пошукових груп. Також бу­ли покладені вінки та корзини із живими квітами від пред­став­ників української сторони.

Віта ШЕПЕЛЯ.