Головна Культура З Кобзарем у серці

З Кобзарем у серці

1112

В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість, які увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Саме таким і є для України ім’я безсмертного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

Такими словами розпочався літературно-мистецький захід під назвою «З Кобзарем у серці», проведений в школі с. Острів’я 14 березня з нагоди святкування 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.

Упродовж заходу перед присутніми поетапно постала вся нелегка доля великого Кобзаря, яка звучала з уст ведучих: вчителя О.Катеринич, учнів В.Карамач та І.Прилепи. Відверто щиро лунали слова Шевченкової поезії у виконанні учнів школи, розкриваючи перед глядачами сторінки життя Тараса. Серця присутніх були зворушені поетичним словом Кобзаря у виконанні учня О.Юрчук. Дитинство Тараса було яскраво представлене інсценізацією «Ми в купочці колись росли», яку представили школярі І.Прилепа та Т.Прилепа. Також свої перші успіхи показали вихованці Шацької дитячої музичної школи В.Гусейнова та Т.Прилепа. Трагізм жіночої долі, продемонстровано піснею на слова поета «Така її доля» у виконанні учнів 7 класу. Окрасою свята став виступ фольклорного колективу «Острів’яночка» під керівництвом завклубу с. Острів’я В.Карамач. Народні костюми на учасницях, барвисті вишиванки дітей, оформлення залу створювали особливу атмосферу свята. До глибини душі схвилювали присутніх пісні на слова Т.Г.Шевченка: «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне Дніпр широкий…», «По діброві вітер віє» у виконанні «Острів’яночки». Коли ж всі присутні разом виконували «Заповіт», предстало воістину унікальне явище, а саме розуміння того, що слова великого Кобзаря, проходячи крізь століття, продовжують об’єднувати покоління.

До уваги присутніх була представлена комп’ютерна презентація «Тарасовими шляхами», підготовлена бібліотекарем Василем Прилепою. Він же і завершив свято, наголосивши на тому, що творчість поета заслуговує особливої уваги в умовах нашого сьогодення, а слова «Обнімітесь, брати мої, молю вас, благаю» актуальні, як ніколи.

Наш кор.