Дивно, що серед двох десятків питань, які виносились на обговорення сесії, саме суперечка з «колишніми регіоналами» потрапила у заголовок минулого номера. Хоча, не дивно, це додає перчинки, «подивіться, вони знову лізуть…», знову хочуть район піднімати-будувати, ремонтувати, планувати… не дамо…». Шановна редакціє, попередня команда управлінців для європейського майбутнього Шацького району зробила максимум з того, що дозволяли умови. І ви про це добре знаєте, самі ж писали. Не буду перераховувати, шкода корисної газетної площі. А от з фактами утисків свободи слова або тодішньої опозиції складніше – ну, не було такого у Шацьку, не було… Часу не вистачало – були зайняті перерізанням стрічок на черговій новобудові.
Стосовно виступу депутата Пархонюка, на жаль, знову недостовірно подана інформація, – я ніколи не «висловлював занепокоєння» щодо користування мережею Facebook. Ця мережа давно стала потужним інструментом не лише отримання новин, а й оперативної ділової переписки, яким користується маса людей у тому числі і посадових осіб. Особисто використовую її для зв’язку з партнерами з Польщі, Естонії, Швеції, США інших країн. Особливо важливе місце займає Facebook у роботі журналіста – дуже часто вона є першоджерелом отримання інформації. Моє зауваження стосувалось дописів у особистих профілях працівників редакції, зроблених у робочий час. Наголошу – в ОСОБИСТИХ профілях у РОБОЧИЙ час. Вважаю, що це неефективне використання робочого часу, у свій час мав серйозні розмови з підлеглими з цього приводу. Це моя приватна думка, маю повне право її висловити.
А газети, якими ви прикриваєтесь – давно на самоокупності. Поважна газета «День», яку читаю вже не перший рік, є приватним акціонерним товариством, «Волинська газета» – фінансується благодійним фондом, газета «Слово Волині» – відомо ким. А от ви, поки що, на дотації з районного бюджету, іншими словами існуєте, частково, на гроші платників податків Шацького району, у тому числі й сплачені мною та іншими «колишніми».
Хотілось би на цьому закрити питання, проте завжди готовий увійти в конструктивну дискусію, без емоцій та популізму.
Сергій ПАРХОНЮК, депутат Шацької районної ради
Відповідь редакції.
Саме те й дивує, що жодне з двох десятків питань, винесених на порядок денний сесії, не викликало «праведного» гніву з боку колишніх регіоналів, а лише другий за 6 місяців фінансовий звіт редактора. Хоч обговорювати на сесії було що, натомість депутати вчорашньої провладної партії півгодини допитували Віктора Грицюка, висуваючи йому безпідставні підозри. До речі, ті, хто зараз виправдовується, так і не сказали, в чому причина такого упередженого ставлення до газети. Чи не в тому слові у газеті, яке відкрило людям правду на голосування регіоналів проти звернення на захист української мови? Чи не в повідомленні у Facebook, яке з’явилося після заборони влади публікувати в районці матеріал про поїздку шачан на Євромайдан? Досить своєрідне розуміння свободи слова «колишніми», через яке редакція досі відчуває тиск.
Редакція абсолютно не згідна із твердженням про неефективне використання робочого часу журналістами. Радили б Сергію Пархонюку погортати підшивку «Шацького краю» за рік і переконатися, що нормою для кожного творчого працівника є 3-4, а то і 5 статей у номері. Журналісти постійно виїжджають у населені пункти району для збору інформації і, з огляду на останні події, навіть займаються волонтерською діяльністю.
Малій комунальній пресі, до якої належить і «Шацький край», сьогодні нелегко. Суми в 45 тис. грн. із районного бюджету газеті вистачило на два місяці. Ми вдячні співзасновникам і за це, оскільки розуміємо, наскільки складною є ситуація в державі. Добре, що нам за 9 місяців вдалося заробити майже 193 тис. грн., з яких платилася заробітна плата, здійснювалися податкові платежі (73 тис. грн.), купувалися поліграфічні матеріали для друку газети. Дійсно, ми частково існуємо на гроші платників податків і є залежними від бюджетних дотацій. Проте в маленькому Шацькому районі з населенням у 17 000 жителів ми ніколи не станемо прибутковою організацією, оскільки, як сказав секретар національної спілки журналістів України Валерій Горобець, «фінансово самодостатнім місцеве видання може стати лише за умови пристойної якості інформаційного продукту і наявності приблизно 40 тисяч і більше населення». А якість безпосередньо пов’язана з умовами праці, достойною зарплатнею працівників та орієнтацією газети на інтереси громади, а не влади.
Тижневику «Шацький край» цього року виповнилося 20 років. Не маємо ні власного приміщення (п’ятеро працівників сидять в одній маленькій кімнатці, там же приймають відвідувачів, записують інтерв’ю і готують до друку матеріали), ні транспорту. Втім, хочемо небагато: уваги до проблем газети, поваги до колективу і зацікавленості співзасновників у функціонуванні на теренах Шацького району не кишенькової, заполітизованої й затиснутої в рамки цензури, а справді незалежної газети.
