Головна Медицина Вирішивши стати донором, людина робить відповідальний вибір

Вирішивши стати донором, людина робить відповідальний вибір

3347

21 березня на базі Шацького лісового коледжу ім. В.Сулька Володимир-Волинською стан­цією переливання крові за сп­ри­­я­ння Шацької районної лі­кар­ні був проведений день до­нора (відпо­відно до роз­поряд­ження голови обласної дер­жа­в­ної адмі­ністрації Бориса Клім­чука та розпо­ряд­ження голови РДА Во­ло­димира Найди), де всі охочі могли здати кров, ряту­ючи цим благородним вчинком людські життя. А таких людей, як заз­начила керівник виїзної бригади по забору крові Олена Ма­ше­вська, цього разу прий­шло аж 114 – найбільше за всі роки, відколи в районі прово­дя­ться такі заходи.

– Взагалі наша станція пе­ре­ливання крові обслуговує Ша­цький, Любомльський, Ту­рій­ський, Локачинський, Іва­ни­чівський, Горохівський райони, міста Володимир-Волинський і частково Нововолинськ, – роз­по­відає Олена Йосипівна. – На кожен район нам доводяться плани на рік (кількість здавачів крові), які вираховуються від­повідно до кількості донороз­дат­­­ного населення. Для Шаць­кого району ця норма стано­ви­ть 400 донорів. Протягом ро­ку пла­нуємо ще кілька виїздів на те­риторії сільських рад району. Усім донорам видаємо до­відки про звільнення на два дні від роботи чи нав­чання, виплачуємо по 25 гри­вень та ще кілька гри­вень зі спонсорських кош­тів, що були перераховані ме­ц­е­натами на наш благо­дій­ний ра­хунок.

Хоча у європейському суспільстві уже давно є пе­режитком стереотип про те, що донорство по­ви­нно бути платним. Нав­паки, відомі люди, спор­тс­мени все більш попу­ля­ризують думку про те, що це повинно бути справою благородною, без­ко­рис­­­ливою та добровільною. Відзначу, що в Україні при­­му­сове до­нор­ство за­­бо­­ро­­нено зако­нодавством. Тож Олена Ма­шев­ська та адміні­страція закладу дуже вдячна керів­нику Шацького лі­сового ко­­леджу Ігореві Жмур­ку, го­лов­­ному ліка­реві Шацької ра­йон­ної лікарні Світлані Крецу,  медсестрам закладу, фельд­ше­рам ФАПів району за вагоме сп­ри­я­ння в організації та про­веденні дня донора.

Перед тим, як здати кров, усі реципієнти заповнюють ка­р­тку донора, їхні прізвища пере­віряються в базі даних донорів безпосередньо на місці, далі їм вимірюється тиск, береться кров на визначення групи. Оле­на Йо­си­півна відзначає, що усі інст­рументи, які використо­вую­ть­ся при заборі крові, є однора­зо­вими, після чого відбуває­ть­ся їхня обробка та утилізація від­по­відно до санітарних норм. Тож ризик підхопити якусь ін­фекцію повністю виключений. Донорська кров одразу мар­ку­є­ться, пакується в термокон­те­й­­­нери, а вже на станції розк­ла­дається по холодильниках. Кро­в двічі тестується на інфек­ційні хвороби: одразу та після того, як витримується в хо­ло­дильнику півроку, оскільки ві­рус СНІДу може проявитися саме через такий час. Двічі зві­ряються з даними лікарень і заповнені картки донорів.

– Донорською кров’ю забез­печуємо стаціонари Любом­ль­ської та Володимир-Волин­ської лікарень, також у нас повинен бути запас донорської крові на випадок надзвичайних ситуа­цій, катастроф. В ба­гатьох кри­тичних випадках донорська кров може вряту­вати не одне люд­ське життя, – підсумовує Олена Йосипівна.

Віта ШЕПЕЛЯ.