Головна Наради, сесії Що принесе адміністративно-територіальна реформа Шацькому та Любомльському районам?

Що принесе адміністративно-територіальна реформа Шацькому та Любомльському районам?

1873

В останній рік держава про­понує українцям ряд реформ, серед яких чи не найбільш важ­ливою та актуальною є ре­форма місцевого самов­ряду­вання, одним з аспектів якої є децентралізація влади. Та сьо­годні запланована реформа міс­цевого самоврядування вик­ли­кає у людей більше запи­тань, ніж відповідей. Що ж чекає на Волинь та Шацький і сусідній Любомльський район зокрема, обговорювалося на семінарі-зустрічі «Децентралізація влади та реформування місцевого са­моврядування. Стратегія ре­форм-2020», який відбувся нап­рикінці минулого тижня в Лю­бомлі. У семінарі взяли участь експерт Офісу реформ Петро Го­цалюк, доктор політичних наук, професор кафедри політо­логії та державного управління історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки Валентин Мали­нов­ський, начальник відділу зве­деного бюджету та міжбюд­жетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації Володимир Горщар, керівник нав­чально-методичного відділу Волинського обласного центру пе­репідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів міс­це­вого самоврядування, дер­жав­них підприємств, установ і організацій Ольга Мойсік.

Свої райони представляли голови районних рад: Шацької – Сергій Віннічук та Любомль­ської – Микола Сушик, а також представники райдержадмі­ніст­­рацій, депутатський корпус районних рад, посадові особи органів місцевого самовря­ду­вання.

На початку зустрічі учасники семінару переглянули фільм про реформу місцевого самов­ря­дування в Польщі, запро­по­новану польським реформа­то­ром Лешеком Бальцеровичем у 1990 році, та що сьогодні мають від цього наші сусіди. Так, ре­форма для поляків була болю­чою, але уже через певний час вона кардинально змінила краї­ну. То чого ж від реформ чекати українцям?

За словами Валентина Ма­ли­новського, децентралізація – це передача частини владних та політичних повноважень на місця, тобто територіальним гро­мадам – гмінам. Вони самі формують бюджети та роз­по­р­яд­жаються ними, самі й залу­чають на свої території інвес­торів, тобто будуть вирі­шу­вати питання зовсім іншого, наба­гато ви­щого рівня. Та­ким чи­ном сільська гро­мада стає райо­ном в мініа­тюрі. Усі пос­луги, які нада­ва­лись в районі, пере­хо­дять до ком­пе­­тен­ції громади, яка ма­тиме дієздатний ор­­ган влади, а пи­тання, які не зможе роз­­в’язувати на міс­цях, будуть вирішуватися без­посередньо в Києві. На міс­цях для людей обов’язково мають бути три базових пос­луги – швидка допомога та по­жежна охорона, котрі мають при­бути на виклик не менше ніж за 20 хви­лин, та ос­віта.

Усі громади, які об’єд­ную­ться, з 1 січня 2016 року пере­ходять на самостійні бюджети. «Нам дано другий шанс змінити країну та запровадити ре­форму. Ви, сільські та селищні го­лови, маєте бути ініціаторами тої реформи і провідниками її. Не чекайте, що хтось зробить це за вас. Держава в цьому пи­танні пішла на безпрецедентний шлях, віддавши свої повно­важення громадам на місцях. Але чи готові ми взяти цю вла­ду – покаже час», – відзначив Валентин Малиновський.

Щодо нового територіаль­ного поділу, котрий передба­чений у проекті перспективного плану, то на базі Шацького ра­йону планують створити лише одну громаду з центром, звісно, у самому Шацьку. Інтереси жи­телів кожного села у виконав­чому органі місцевої ради об’єд­наної територіальної громади представлятимуть старости. До функцій громади нале­жа­тиме й управління зем­лями, залучення інвесто­рів, від чого й буде зале­жати роз­виток територій. В цьому на­шій державі пот­рібно ак­тивно переймати досвід По­льщі, де сільські гро­мади конкурують одна з одною в залученні інвести­цій та роз­витку інфраст­рук­тури.

Є декілька критерій для визначення центру гро­мади: відповідна кількість населення, в школі має бути не менше 250 дітей, кількість дітей дошкільного віку – не менше 150, відс­тань до найближчого міста обласного значення чи се­лища – 20 км. Тобто це є зо­ною охоплення громади. Про­те така система не завжди і не ск­різь сп­рацює, наприклад, у важ­кодоступних регіонах Карпат, у густо насе­лених регіонах нашої країни.

Об’єднаним громадам на за­ко­нодавчому рівні передбачено фінансову підтримку на роз­ви­ток інфраструктури із створе­ного Фонду регіонального роз­витку, у який вже закладено 3,3 млрд. грн. Ті ж громади, які не захочуть об’єднуватися, бу­ду­ть виживати на ті кошти, які самі зароблятимуть, тобто будуть поставлені в такі умови, що рано чи пізно їм таки доведе­ться об’єднатися. Загалом на Во­лині планують утворити чо­тири райони: Луцький, Ковель­ський, Володимир-Волинський і Маневицький. Проте у Вален­тина Малиновського своє ба­чення кордонів регіонів області, на базі якої він пропонує 5 ра­йо­нів (повітів): Луцький, Воло­ди­мир-Волинський, Ковель­сь­кий, Любомльський та Маневи­ць­кий. Тож який з цих варіантів буде затверджений – залежа­тиме від пропозицій місцевих гро­мад.

У сільських голів виступ Ва­лен­тина Малиновського вселив менше оптимізму, натомість з’я­вилося більше запитань, ос­кільки всі започатковані раніше реформи на державному рівні мало чого хорошого принесли для простих людей. Польща на старті реформ отримала від Єв­ропи на розвиток громад 9 млрд. євро. А що отримує наша держава, яка більша за Польщу і територіально, і за кількістю населення? І чи зможуть сіль­ські ради, об’єднавшись, витяг­нути на своєму бюджеті таку кількість шкіл, ФАПів, закладів культури, і чи не змушені будуть сільські голови (старости) їх зак­ривати. У керівників сільсь­ких територіальних громад ви­никло й інше запитання: де знай­ти кошти на будівництво об’єктів інфраструктури (ліка­рень, шкіл, адміністративних кор­пусів, доріг) у новоство­ре­них громадах, наприклад, селах Гуща та Головно, адже уся інф­раструктура фактично зосе­ред­жена у м. Любомль. Така ж ситуація і у Шацькому районі.

Не оминули увагою група екс­пертів й фінансову скла­дову реформи. Так, місцеві бюд­жети переходитимуть на прямі взаємостосунки із державним бюджетом: з 2016 року бюд­жети об’єднаних територіа­ль­них громад отримають всю ба­зову дотацію напряму, а не че­рез область чи район. Якщо го­во­рити в сумах, то вона на м. Любомль на цей рік – 12 млн. грн., прибутковий по­да­ток – 13 млн. грн., тобто це той ресурс, який надходить з ра­йонного бюд­жету на гро­мади. По Ша­цьку – 5,6 млн. грн. Крім того, нап­ряму на терито­ріальні гро­мади буде перерахо­ву­ватися освітня субвенція, на утри­мання первинної ме­дич­ної до­помоги та інше. Базова дотація територіальної громади визна­чає­ться на підставі фак­тичних надходжень за поперед­ній рік відповідно до формули. Тобто но­востворені громади бу­дуть фінансуватися з держ­бюджету, оскільки їхні доходи на одного жителя в серед­ньому не пере­вищують визна­че­ної на дер­жав­ному рівні суми (це приб­лизно 800 грн.), а се­редній по­каз­ник надходжень по області за минулий рік – 280 грн. У тих гро­мадах, де середній по­казник по державі буде переви­щувати виз­начену суму (тобто 800 грн.) – надлишок буде вилу­ча­тися, у кого буде дорівню­вати – залишатимуться кошти в гро­маді для стимулювання, у кого недостатньо – отримають фі­нанси на вирівнювання до­хо­дів.

Самі громади будуть вирі­шу­вати, скільки шкіл їм потрібно, дитсадків та позашкільних зак­ладів. Отримуючи фінансовий ре­сурс, громади отримують від­по­ві­дальність за їх раціо­на­льне використання. Планує­ться, що адміністративний апа­рат громади буде нарахо­ву­вати близько 40-50 працівників, відповідальних за різні сфери дія­льності на чисельність насе­лення у 15-20 тис. осіб. Мож­ливо, на утримання апарату бу­де виділятися субвенція із дер­жавного бюджету. Чим більша буде громада, тим більший фі­нан­совий ресурс вона матиме. Ще одна дуже важлива зміна у бюджетному законодавстві для об’єднаних громад – це те, що бюд­жети громад зможуть отри­му­вати місцеві запозичення, нап­риклад, для участі у проек­тах.

Любомльський район, за перс­пек­тивним планом, має мож­ливість створити на своїй території три громади. Центри – саме місто, а також селища Головне та Гуща. Можливо, ці те­риторії дадуть чималий старт у розвитку після вступу у повну силу законів децентра­лі­зації, адже це – прикордоння. Та чи дасть хтось гарантії того, що законодавці продемонструють стабільність та стійкість у про­вадженні реформи. За словами де­путата Шацької районної ра­ди Леоніда Кислюка, сьогодні вар­то було б в законі чітко пропи­сати ме­ханізм об’єднання громад, їх фінансову складову, упорядку­вати іншу законодавчу базу, про­­водити хоча б рік роз’ясню­ва­льну роботу серед насе­лен­ня, зробити в одній з областей пілотний проект із децентра­лі­зації, а вже потім втілювати в ін­ших регіонах. 

Під час цієї зустрічі звучали й пропозиції про створення ще однієї громади на теренах Ша­цької району, але обговорення вик­ликало сумніви у доціль­ності її існування.

Звісно, озвучена ситуація – лише перспектива. Не виключ­ено, що обидва райони ще вне­суть свої пропозиції щодо об’єд­нання громад. Для Шацького району потрібно до кінця боро­тися за те, щоб на його базі була ст­ворена курортна зона зі ста­тусом району. Це однозначно.

Представники Офісу реформ закликали керівників громад ак­тивно долучитися до цього про­цесу. Перспективний план адмі­ніст­ративної реформи по Волині уже розроблено, але який ва­ріант буде затверджено – зале­жить лише від пропозицій місце­вих громад.

Віта ШЕПЕЛЯ.