Головна Наради, сесії Суть адміністративно-територіальної реформи – в обговореннях та пропозиціях

Суть адміністративно-територіальної реформи – в обговореннях та пропозиціях

3519

Одна з реформ, що пропонується Урядом реалізувати найб­лиж­чим часом – адміністративно-територіальна. Сьогодні як в області, так і в районах активно проводиться її обговорення, адже у лютому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про доб­ровільне об’єднання територіальних громад», яким регулюю­ться відносини, що виникають у процесі добро­віль­ного об’єднання громад сіл, селищ, міст. Зараз цей Закон уже вс­ту­пив у силу. Тож сільським громадам пропонується об’єд­нуватися на добровільній основі.

24 червня відбулося обговорення питання формування сп­ро­мож­них територіальних громад на спільному засіданні робочої групи з підготовки проекту перспективного плану формування сп­­ро­можних територіальних громад Шацького району та коорди­на­­ційної ради з питань місцевого самоврядування, в якому взяли участь Лариса Васейчук, керівник апарату РДА, Сергій Сидорук, рад­ник голови на громадських засадах, Ольга Сахарук, керуюча сп­­равами районної ради, а також депутати районної ради, голови селищної та сільських рад, керівники установ та організацій району.

Як повідомила Ольга Сахарук, в порядку денному сесії обласної ради є питання затвердження перспективного плану формування сп­роможних територіальних громад Волинської області, до якого кожен район має подати свої пропозиції. Це має зробити і Шацький район, врахувавши пропозиції, які нададуть голови селищної та сі­льських рад, депутати різних рівнів, громадськість. «Ухвалення цих рішень обласними радами передбачено у Законі «Про доб­ро­вільне об’єднання територіальних громад». Але ми повинні знати, що запропонований формат об’єднання у перспективному плані на­віть після схвалення обласною радою та затвердження Кабі­не­том Міністрів України, у разі необхідності, може бути відкори­го­ваний. План – це не догма, а просто мо­дель майбутньої діяльності і ми ще неодноразово будемо повер­та­тися до цього питання, оскільки законодавство, яке слугує підґ­рун­тям об’єднання, щоразу змінюється. Наша основна мета – не просто визначити, скільки буде громад в районі. В першу чергу, ті об’єднані громади, які пла­нується створити, повинні бути фінан­сово самодостатніми, спро­можними надавати всі необхідні пос­луги членам громади. Згідно з Методикою, розробленою Кабіне­том Міністрів України, є досить серйозні вимоги щодо наявності від­повідної інфраструктури в тій чи іншій громаді. Але для нас най­більш важливим залишається питання якості та доступності послуг, і хоча бачення громад, мож­ливо, і не співпадає з нормами Ме­тодики, але визначальним у прий­нятті нашого спільного рішення повинно залишатися бажання громади та інтереси людей. Саме ці критерії і повинні слу­гувати нам при складанні плану формування громад. Осново­по­ложним у вирішенні питання об’єднання громад є не сама Ме­­тодика, а Закон, у самій назві якого є ключове слово для на­шої подальшої роботи – доб­ро­вільність», – зазначила Ольга Петрівна.

За словами Лариси Васей­чук, Закон передбачає, що ініціа­торами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, се­лищ, міст можуть бути сільські, селищні, міські голови, не менше, ніж третина депутатів від загального складу сільської, селищної, мі­ської ради, члени територіальних громад, члени територіальної гро­мади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації на­се­лення відповідної території (за умови представлення ними інте­ресів не менш як третини членів відповідної територіальної гро­мади). Саме вони мають подавати свої пропозиції щодо об’єднання те­риторіальних громад. Ради сусідніх громад, які хочуть об’єд­ну­ва­тися, також на сесіях сільських чи селищної рад мають прий­няти рішення увійти до складу тієї чи іншої громади. Про те, що цей процес складний та більшість громад не готові до цього або ще не виз­­начилися із тим, яку громаду хочуть створити, заявляв і Воло­ди­мир Гунчик, голова ОДА.

Впровадження адміністративної реформи на місцях – не лише зміна меж певних громад, а й, перш за все, економічна ск­ла­дова процесу. Розрахунки економічного обґрунтування спро­мож­ності можливих об’єднаних територіальних громад району оз­ву­чив Олександр Бебко, начальник управління фінансів Шацької РДА, депутат районної ради. На початку року прийнято Закон «Про доб­ро­вільне об’єднання територіальних громад», у травні – Постанова Кабміну «Про добровільне об’єднання територіальних громад». В цих документах чітко вказано й додаткові умови для визначення ад­міністративного центру територіальної громади: наявність ад­мі­ністративних будівель для розміщень органів управління міс­це­вого самоврядування, департаментів, управлінь та відділів, ор­гану державної реєстрації прав, органів державної реєстрації актів цивільного стану, державного казначейства, Пенсійного фон­ду, відділення податкової інспекції, територіального центру соціального захисту, органу правопорядку, пожежної частини, центру надання ад­міністративних послуг; наявність установ соціальної інфраст­рук­тури: школа, первинна медична допомога, культура і спорт, со­ціа­льний захист. Розповів, скільки етапів потрібно пройти сіль­сь­ким радам, аби об’єднатися. Селищна громада має налічувати апарат у кількості 32 осіб плюс старости в кожному населеному пункті; сільська громада – 24 особи плюс старости.

Кожен сільський та селищний голова знають, наскільки їх гро­мада забезпечується власними коштами та фінансовими ре­сурсами, які надходять у вигляді субвенцій. Проаналізувавши нову податкову базу, що сьогодні пропонується громадам, не­важко зро­бити висновок, чи економічно спроможною буде новост­ворена те­риторіальна громада. Є затверджена формула роз­ра­хунку до­дат­кової дотації на територіальні громади, відповідно до якої в управлінні фінансів РДА спробували розробити розрахунки на одну, дві і три майбутні громади: Піща, Ростань, Пулемець – одна, Шацьк, Самійличі, Прип’ять – друга, Пульмо, Грабове, Світязь – третя. Так, на прикладі останньої об’єднаної громади із центром у селі Світязь проводились фінансові розрахунки на ут­ри­мання установ освіти, медицини, культури, дитсадків, управ­ління. Загалом ця сума потягне на 2 млн. 600 тис. грн. Якщо вра­ховувати утримання май­бутнього органу управління (24 службовці апарату плюс ста­рости), то в середньому лише на заробітну плату потрібно буде 3,5 млн. грн. Тобто громаді потрібно буде відшукати свої кошти на їх утримання. А ще ж потрібно буде вирішувати й інші проблеми (дороги, освітлення, ремонт закладів соціальної інфраструктури і т.д.). Хоч у Фонді регіонального розвитку зак­ладені кошти (3,3 млрд. грн.) на допомогу тим громадам, які об’єднаються, але це дуже мало в масштабах країни. Виникає й пи­тання, чи достатньо буде для сільської громади надходжень від тих податків, які зали­шаю­ться нам місцевому рівні, зокрема, ак­цизний податок від продажу спиртних напоїв та бензину, а також над­ходжень з податку на не­рухомість? Великі надходження із акцизу з продажу бензину сьо­годні мають лише ті громади, де роз­ташовані автозаправки, а над­ходження з податку на неру­хо­мість на наступний рік сьогодні практично неможливо розра­ху­вати. Тобто вихо­дить, що одні гро­мади матимуть усе, інші – нічого.

Депутат районної ради Леонід Кислюк висловив свої зау­ва­ження та пропозиції щодо пропонованої урядом реформи. Він не є її противником, але зважаючи на те, якими темпами її пропонують впроваджувати та зважаючи на значну неузгодженість методики проведення реформи із діючим законодавством, виникає питання: чи дасть вона той результат, на який очікують люди, а зрештою і ке­рівництво країни? Леонід Петрович пропонує найближчим ча­сом звернутися до голів обласної ради та голови облдержад­мініст­рації, Кабінету Міністрів та запропонувати внесення змін щодо ме­тодики формування цих громад. Перш, ніж надати свої пропозиції щодо створення спроможних громад, необхідно добре розра­ху­вати, з яким ресурсом залишаться ці громади завтра. «Ми повинні ви­магати, щоб на законодавчому рівні були закріплені економічна база територіальних громад без права її змінювати постановами чи іншими урядовими докумен­тами; чітко визначена правова база, тобто розподіл функцій міс­цевого та делегованого са­мов­ряду­вання. Сьогодні ніхто не дасть гарантій, які податки бу­дуть лиша­тися на території, які йтимуть в державний бюд­жет. На даний час потрібно змі­нити майже 500 законів, аби зап­ровадити реформу самов­рядування та децентра­лізації влади так, щоб одні за­кони не суперечили іншим», – наголосив депутат. Також він про­понує зве­р­нутися з про­ханням відтермінувати впровад­ження реформи міні­мум на два роки, аби держава змогла впоряд­кувати законодавчу та правову базу; запропонувати прийняти зміни до закону «Про міс­цеве са­моврядування», де визначити чітко три основні функції: пов­но­ва­ження, фінансовий ресурс та спосіб отримання коштів від держави; зберегти в державі трирівневу систему влади – дер­жава, область, район; запровадити реформу спочатку у виб­раній пілотній області і тоді вже за її результатами впроваджувати в інших областях.

З тим, що перш ніж впроваджувати реформу, потрібно добре під­готувати законодавство – бюджетне і правове, деякі з норм зак­­ріпити конституційно, погодився депутат районної ради Віктор Плейтух. «Сьогодні немає єдиної системи чи концепції впровад­ження реформи на законодавчому рівні. Я не проти реформ, але нехай вони проводяться нормально, а не будь-як. Поляки, зап­ро­вад­жуючи реформу місцевого самоврядування, отримали значну фінансову допомогу від Європи, на відміну від нас. Тож сьогодні я не готовий озвучити якусь пропозицію щодо кількості громад в ра­­йоні», – зазначив Віктор Павлович.

Активно включилися в обговорення депутати районної ради Во­ло­димир Найда та Ігор Жмурко. Вони також висловили побою­вання, чи дасть реформа очікувані результати та який економіч­ний ефект будуть мати громади. Та чи взагалі вона потрібна вона саме тепер.

Голови селищної та сільських рад району висловили свої про­по­­зиції щодо створення територіальних громад. Зокрема, Олек­сандр Кусько, Самійличівський сільський голова, взагалі не в зах­ваті від реформи, яка, за його словами, принесе ще більше зубо­жіння селу. Та поки що сільські голови пропонують створення трьох громад з центрами у селищі Шацьк, селах Світязь та Піща.

За результатами спільного засідання робочої групи з під­готовки проекту перспективного плану формування спроможних тери­торіа­льних громад Шацького району та Координаційної ради з питань міс­цевого самоврядування при голові районної ради за участю де­путатів Шацької районної ради, враховуючи принцип доб­рові­льності об’єднання громад, прийнято рішення щодо перс­пективи ут­ворення в адміністративно-територіальних межах ра­йону трьох територіальних громад із центрами в селищі Шацьк та селах Світязь, Піща та просять врахувати цю пропозицію при розг­ляді питання про затвердження перспективного плану об’єднання тери­торіа­ль­них громад Волинської області на сесії обласної ради.

Що ж стосується пропозицій депутатів районної ради Леоніда Кис­люка, Віктора Плейтуха, Ігоря Жмурка, то Ольга Сахарук зап­ро­понувала доопрацювати пропозиції, залучивши інших депутатів та разом з головами територіальних громад сформувати звер­нення (прийняти на чер­говій сесії районної ради) до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Віта ШЕПЕЛЯ.