Одна з реформ, що пропонується Урядом реалізувати найближчим часом – адміністративно-територіальна. Сьогодні як в області, так і в районах активно проводиться її обговорення, адже у лютому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», яким регулюються відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання громад сіл, селищ, міст. Зараз цей Закон уже вступив у силу. Тож сільським громадам пропонується об’єднуватися на добровільній основі.
24 червня відбулося обговорення питання формування спроможних територіальних громад на спільному засіданні робочої групи з підготовки проекту перспективного плану формування спроможних територіальних громад Шацького району та координаційної ради з питань місцевого самоврядування, в якому взяли участь Лариса Васейчук, керівник апарату РДА, Сергій Сидорук, радник голови на громадських засадах, Ольга Сахарук, керуюча справами районної ради, а також депутати районної ради, голови селищної та сільських рад, керівники установ та організацій району.
Як повідомила Ольга Сахарук, в порядку денному сесії обласної ради є питання затвердження перспективного плану формування спроможних територіальних громад Волинської області, до якого кожен район має подати свої пропозиції. Це має зробити і Шацький район, врахувавши пропозиції, які нададуть голови селищної та сільських рад, депутати різних рівнів, громадськість. «Ухвалення цих рішень обласними радами передбачено у Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Але ми повинні знати, що запропонований формат об’єднання у перспективному плані навіть після схвалення обласною радою та затвердження Кабінетом Міністрів України, у разі необхідності, може бути відкоригований. План – це не догма, а просто модель майбутньої діяльності і ми ще неодноразово будемо повертатися до цього питання, оскільки законодавство, яке слугує підґрунтям об’єднання, щоразу змінюється. Наша основна мета – не просто визначити, скільки буде громад в районі. В першу чергу, ті об’єднані громади, які планується створити, повинні бути фінансово самодостатніми, спроможними надавати всі необхідні послуги членам громади. Згідно з Методикою, розробленою Кабінетом Міністрів України, є досить серйозні вимоги щодо наявності відповідної інфраструктури в тій чи іншій громаді. Але для нас найбільш важливим залишається питання якості та доступності послуг, і хоча бачення громад, можливо, і не співпадає з нормами Методики, але визначальним у прийнятті нашого спільного рішення повинно залишатися бажання громади та інтереси людей. Саме ці критерії і повинні слугувати нам при складанні плану формування громад. Основоположним у вирішенні питання об’єднання громад є не сама Методика, а Закон, у самій назві якого є ключове слово для нашої подальшої роботи – добровільність», – зазначила Ольга Петрівна.
За словами Лариси Васейчук, Закон передбачає, що ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути сільські, селищні, міські голови, не менше, ніж третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради, члени територіальних громад, члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади). Саме вони мають подавати свої пропозиції щодо об’єднання територіальних громад. Ради сусідніх громад, які хочуть об’єднуватися, також на сесіях сільських чи селищної рад мають прийняти рішення увійти до складу тієї чи іншої громади. Про те, що цей процес складний та більшість громад не готові до цього або ще не визначилися із тим, яку громаду хочуть створити, заявляв і Володимир Гунчик, голова ОДА.
Впровадження адміністративної реформи на місцях – не лише зміна меж певних громад, а й, перш за все, економічна складова процесу. Розрахунки економічного обґрунтування спроможності можливих об’єднаних територіальних громад району озвучив Олександр Бебко, начальник управління фінансів Шацької РДА, депутат районної ради. На початку року прийнято Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», у травні – Постанова Кабміну «Про добровільне об’єднання територіальних громад». В цих документах чітко вказано й додаткові умови для визначення адміністративного центру територіальної громади: наявність адміністративних будівель для розміщень органів управління місцевого самоврядування, департаментів, управлінь та відділів, органу державної реєстрації прав, органів державної реєстрації актів цивільного стану, державного казначейства, Пенсійного фонду, відділення податкової інспекції, територіального центру соціального захисту, органу правопорядку, пожежної частини, центру надання адміністративних послуг; наявність установ соціальної інфраструктури: школа, первинна медична допомога, культура і спорт, соціальний захист. Розповів, скільки етапів потрібно пройти сільським радам, аби об’єднатися. Селищна громада має налічувати апарат у кількості 32 осіб плюс старости в кожному населеному пункті; сільська громада – 24 особи плюс старости.
Кожен сільський та селищний голова знають, наскільки їх громада забезпечується власними коштами та фінансовими ресурсами, які надходять у вигляді субвенцій. Проаналізувавши нову податкову базу, що сьогодні пропонується громадам, неважко зробити висновок, чи економічно спроможною буде новостворена територіальна громада. Є затверджена формула розрахунку додаткової дотації на територіальні громади, відповідно до якої в управлінні фінансів РДА спробували розробити розрахунки на одну, дві і три майбутні громади: Піща, Ростань, Пулемець – одна, Шацьк, Самійличі, Прип’ять – друга, Пульмо, Грабове, Світязь – третя. Так, на прикладі останньої об’єднаної громади із центром у селі Світязь проводились фінансові розрахунки на утримання установ освіти, медицини, культури, дитсадків, управління. Загалом ця сума потягне на 2 млн. 600 тис. грн. Якщо враховувати утримання майбутнього органу управління (24 службовці апарату плюс старости), то в середньому лише на заробітну плату потрібно буде 3,5 млн. грн. Тобто громаді потрібно буде відшукати свої кошти на їх утримання. А ще ж потрібно буде вирішувати й інші проблеми (дороги, освітлення, ремонт закладів соціальної інфраструктури і т.д.). Хоч у Фонді регіонального розвитку закладені кошти (3,3 млрд. грн.) на допомогу тим громадам, які об’єднаються, але це дуже мало в масштабах країни. Виникає й питання, чи достатньо буде для сільської громади надходжень від тих податків, які залишаються нам місцевому рівні, зокрема, акцизний податок від продажу спиртних напоїв та бензину, а також надходжень з податку на нерухомість? Великі надходження із акцизу з продажу бензину сьогодні мають лише ті громади, де розташовані автозаправки, а надходження з податку на нерухомість на наступний рік сьогодні практично неможливо розрахувати. Тобто виходить, що одні громади матимуть усе, інші – нічого.
Депутат районної ради Леонід Кислюк висловив свої зауваження та пропозиції щодо пропонованої урядом реформи. Він не є її противником, але зважаючи на те, якими темпами її пропонують впроваджувати та зважаючи на значну неузгодженість методики проведення реформи із діючим законодавством, виникає питання: чи дасть вона той результат, на який очікують люди, а зрештою і керівництво країни? Леонід Петрович пропонує найближчим часом звернутися до голів обласної ради та голови облдержадміністрації, Кабінету Міністрів та запропонувати внесення змін щодо методики формування цих громад. Перш, ніж надати свої пропозиції щодо створення спроможних громад, необхідно добре розрахувати, з яким ресурсом залишаться ці громади завтра. «Ми повинні вимагати, щоб на законодавчому рівні були закріплені економічна база територіальних громад без права її змінювати постановами чи іншими урядовими документами; чітко визначена правова база, тобто розподіл функцій місцевого та делегованого самоврядування. Сьогодні ніхто не дасть гарантій, які податки будуть лишатися на території, які йтимуть в державний бюджет. На даний час потрібно змінити майже 500 законів, аби запровадити реформу самоврядування та децентралізації влади так, щоб одні закони не суперечили іншим», – наголосив депутат. Також він пропонує звернутися з проханням відтермінувати впровадження реформи мінімум на два роки, аби держава змогла впорядкувати законодавчу та правову базу; запропонувати прийняти зміни до закону «Про місцеве самоврядування», де визначити чітко три основні функції: повноваження, фінансовий ресурс та спосіб отримання коштів від держави; зберегти в державі трирівневу систему влади – держава, область, район; запровадити реформу спочатку у вибраній пілотній області і тоді вже за її результатами впроваджувати в інших областях.
З тим, що перш ніж впроваджувати реформу, потрібно добре підготувати законодавство – бюджетне і правове, деякі з норм закріпити конституційно, погодився депутат районної ради Віктор Плейтух. «Сьогодні немає єдиної системи чи концепції впровадження реформи на законодавчому рівні. Я не проти реформ, але нехай вони проводяться нормально, а не будь-як. Поляки, запроваджуючи реформу місцевого самоврядування, отримали значну фінансову допомогу від Європи, на відміну від нас. Тож сьогодні я не готовий озвучити якусь пропозицію щодо кількості громад в районі», – зазначив Віктор Павлович.
Активно включилися в обговорення депутати районної ради Володимир Найда та Ігор Жмурко. Вони також висловили побоювання, чи дасть реформа очікувані результати та який економічний ефект будуть мати громади. Та чи взагалі вона потрібна вона саме тепер.
Голови селищної та сільських рад району висловили свої пропозиції щодо створення територіальних громад. Зокрема, Олександр Кусько, Самійличівський сільський голова, взагалі не в захваті від реформи, яка, за його словами, принесе ще більше зубожіння селу. Та поки що сільські голови пропонують створення трьох громад з центрами у селищі Шацьк, селах Світязь та Піща.
За результатами спільного засідання робочої групи з підготовки проекту перспективного плану формування спроможних територіальних громад Шацького району та Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові районної ради за участю депутатів Шацької районної ради, враховуючи принцип добровільності об’єднання громад, прийнято рішення щодо перспективи утворення в адміністративно-територіальних межах району трьох територіальних громад із центрами в селищі Шацьк та селах Світязь, Піща та просять врахувати цю пропозицію при розгляді питання про затвердження перспективного плану об’єднання територіальних громад Волинської області на сесії обласної ради.
Що ж стосується пропозицій депутатів районної ради Леоніда Кислюка, Віктора Плейтуха, Ігоря Жмурка, то Ольга Сахарук запропонувала доопрацювати пропозиції, залучивши інших депутатів та разом з головами територіальних громад сформувати звернення (прийняти на черговій сесії районної ради) до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
Віта ШЕПЕЛЯ.
