Головна Освіта 1 червня – з рід­ною школою попрощався 31 випускник ЗОШ І-ІІІ ст....

1 червня – з рід­ною школою попрощався 31 випускник ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк

1607

Промайнув навчальний рік, наче один день. І ось він – довгоочікуваний випускний бал, свят­ко­вий, радісний, веселий і сумний водночас. Це день розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щи­рими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рід­ною домівкою. Тільки вчора останнім акордом шкільної мелодії відлунали екзамени.

У незвичайний і урочистий день – 1 червня – попрощався із рід­ною школою 31 випускник ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк. Батьки, вчителі, учні школи, друзі та зна­йомі одинадцятикласників запов­нили увесь зал районного Будинку ку­льтури, аби привітати їх з по­чат­­ком дорослого життя.

Звернувшись до винуватців свята з вітальними словами, Ва­лерій Михальчук, директор нав­ча­­льного закладу, та Анна Гер­ман, заступник директора з ви­ховної роботи, вручили атестати про середню освіту усім випуск­никам, а відмінникам навчання – зо­лоті та срібні нагороди, а ще – гра­моти відділу освіти Шацької РДА призерам ІІ (районного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з англійської та німецької мов, астрономії, хімії, біології, іс­торії, географії, математики, тру­дового навчання та легкої атле­тики, оголосивши подяки бага­тьом учням за активну участь у гро­­мадському житті школи.

Напутні слова випускникам зву­­­­чали з вуст їхніх перших вчи­телів, класних керівників, ба­ть­ків. Людмила Єрофєєва, зас­туп­ник голови Шацької районної ради, оголосила подяки випуск­ни­кам, котрі отримали золоті та срібні відзнаки у навчанні, вру­чила Подяки районної ради – випускникам, а також Грамоти райдержадмініст­ра­ції їхнім батькам за зразкове виховання своїх дітей. 

А зі сцени для випускників лунали пісні та вірші про школу, зга­­дувалися усі незабутні одинадцять років. Прощалися зі школою улюбленими піснями про неї на останньому шкільному вечорі Марта Федонюк та Ірина Гаврилова. В пам’яті кожного випускника Ша­цької школи залишиться зворушлива до сліз промова їхньої од­нок­ласниці Богдани Оксентюк.

Вчителі виконали почесну та сподвижницьку місію – пе­­ре­да­ли свої знання випускникам, вклали в кожного часточку свого сер­ця, допомогли знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, щастям, творчою працею. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен піде власним шляхом, не огля­даючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться са­мос­тійно шукати відповіді на безліч запитань в житті.

Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спіл­кування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дз­­вінка. Все це – позаду. А попереду – самостійне життя.

Віта ШЕПЕЛЯ.