Головна Освіта Душевна зустріч учнівських поколінь — на святкуванні золотого ювілею школи

Душевна зустріч учнівських поколінь — на святкуванні золотого ювілею школи

1553

Нова історія школи у селі При­п’ять почала писатися в далекому 1965 році. Учні і вчи­телі не приховували щасливих усмішок, коли переходили зі старенького післявоєнного шкі­ль­ного приміщення, в якому навіть вікон не було, у нове й просторе. Саме ця знакова подія 50-річної давності стала чудовим приводом для свят­ку­­вання золотого ювілею нав­чального закладу і водночас для душевної зустрічі багатьох учнівських поколінь.

Сонячного жовтневого дня школа-іменинниця чекала гос­тей. Хвилювалися вчителі, а найбільше – Валентина Сидо­рук, заступник директора школи з виховної роботи, проводячи зі школярами останню перед урочистістю репетицію концер­ту, поволі сходилися до шкіль­ного подвір’я випускники різних років, педагоги-ветерани, жи­те­лі села. Звук шкільного дзвін­ка і вітання гостей духмяним короваєм на вишитому руш­ни­ку сповістили про початок дій­ства. Молодий колектив нав­чального закладу, молодий ди­рек­тор, усміхнені учні у виши­ванках, чепурна школа – все це дихало неймовірною енер­гією життя. Ведучі свята – пе­дагоги Тетяна Шепеля та Окса­на Федина розповіли присутнім багаторічну історію школи. Як уже згадувалося, в 1945 році 4 класи школярів сіли за парти в маленькому і темному примі­щенні навчального закладу – спраглі за знаннями діти так хо­тіли вчитися, що і на від­сут­ність повноцінного освітлення не зважали. Навчали дітей Ольга Шитик та Ольга Кар­пенко, які приїхали з далекої Кі­ровоградщини. Наступного ро­ку в школі з’явився 5 клас. Прибували і нові вчителі – з Вінничини, Чернігівщини, зміню­валися директори. У 1965 році, з відкриттям нової вось­ми­річ­ної школи, її директором стала Олександра Гінчук, яка про­пра­цювала на цій посаді 10 ро­ків. Далі очолювали колектив шко­ли Микола Гінчук, Валентина Демчук, Ніна Кропивник. З 2013 року директором навчального зак­ладу став Олександр Лон­чук, який трудиться і донині. Молодого та енергійного керів­ника поважають не лише в шко­лі, а й у селі. Активний, твор­чий, креативний – він до того ж є і хорошим господарником. Лише цього навчального року з його ініціативи і з його ж без­посередньою участю зроблено капітальний ремонт шкільної їдальні (її внутрішній інтер’єр прикрашений соняхами, власн­о­руч вирізаними з дерева Олек­сандром Прокоповичем), виго­товлено лавочки та огород­жено клумби. А на святі Олек­сандр Лончук приємно здиву­вав гостей своїм співочим та­лантом і грою на гітарі. Зі сльо­зами в очах присутні слухали його пісню, присвячену матері – Вірі Лукашівні Лончук із с. Ростань, яка віддала вчите­льській професії не один деся­ток років і виховала сина, яким тепер пишається.

Концертні номери переплі­та­лися на святі з виступами численних гостей, які прийшли і приїхали до школи-іменинниці з теплими вітальними слова­ми і подарунками: Сергія Вінні­чука, голови Шацької районної ради, Сергія Сидорука, першого заступника голови Шацької РДА, Анатолія Павлея, началь­ника відділу освіти Шацької РДА, Катерини Редько, голови районної ради профспілки пра­ців­ників освіти, Сергія Сміт­чи­ка, лісничого Поліського лісниц­тва, Степана Суліма, колиш­нього учня навчального закла­ду. Багато приємних спогадів пов’язані зі школою в Івана Гін­чука, теперішнього Прип’ятсь­кого сільського голови, колиш­нього учня і вчителя цього нав­чального закладу. Іван Мико­лайович пригадав під час вис­тупу, як розрівнювалася гірка на місці будівництва школи, як він малим бігав по фунда­менту майбутнього приміщення, як навчався і вчителював. З його слів, жителями сільської ради зібрано багато інформації про нову і стару школу, яка існу­ва­ла в селі ще до початку Другої світової і в більш ранні періоди. Ці матеріали потребують впо­рядкування, системати­зації, аби в майбутньому до кожного жи­теля села можна було донести поважний шкільний літопис.

З великим інтересом при­сутні слухали виступ Юлії Пи­ли­півни Цьось, першої вчи­те­льки першого випуску нової Прип’ятської школи. Як приєм­но було навчатися в просторих і світлих класах! До навчаль­ного закладу в Прип’яті доби­ралися ще й учні навколишніх шкіл. Особливо важко було ді­тям із с. Кропивники, для яких коротка дорога до школи пе­ре­творювалася в муку, бо про­лягала через непрохідні місця і болота. Так тривало доти, доки батьки учнів не зібралися і не проклали з дощок кладки.

Як до рідної матері гор­ну­лися до Юлії Пилипівни трійко її учнів, які 50 років тому пішли в перший клас нової школи. Не могли надивитися на неї і надя­куватися за те, що перша вчи­телька вказала їм дорогу у до­росле життя. Вручили пода­ру­н­ки наставниці, а також рідній школі – велику ікону Богородиці «Прибавление ума», перед якою моляться за успішне навчання дітей; і такі ж маленькі іконки – маленьким першачкам.

Не з порожніми руками при­їхала до школи-ювілярки Ната­лія Маленицька, помічник на­род­ного депутата України Сте­пана Івахіва. Зачитала вітальну листівку від обранця і пода­рувала школі кулери для води та великий святковий торт.

Благословив усіх і отець Ві­талій, настоятель Свято-Дмит­рів­ського храму с. Прип’ять. За­пальними піснями вітав вину­ватців свята народний ансам­бль «Молодички» (керівник Ніна Ви­рович), учасницею якого є, до речі, і заступник директора школи Валентина Сидорук. Ведучі уро­чистості зі словами вдячності згадали всіх учителів школи, ди­ректорів, учнів, якими пи­ша­ється навчальний заклад, а та­кож тих, хто на Сході відсто­ю­вав і відстоює зі зброєю в руках ці­лісність і незалежність України. Вчите­льський колектив разом з учня­ми організували в стінах зак­ладу фотовиставки з життя шко­ли, виставку виробів ручної роботи, а також разом з бать­ками дітей – святковий ярма­рок, на якому реалізовували солодощі.

На завершення свята всі його гості отримали від привіт­них господарів по шматочку тор­та і короваю, а діти з задо­во­лен­ням відпочили на цікаво­му атракціоні, поласували поп-корном і солодкою ватою.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.

P.S. Результатом прове­дення святкового ярмарку стали зіб­рані понад 2 300 грн. Адмі­ністрація школи та учнівський колективи вирішили витратити ці кошти на потреби чотирьох мобілізованих бійців АТО – ви­пускників школи, які несуть слу­ж­бу на буремному Сході. Директор та вчителі вислов­люють щиру вдячність учням та їхнім батькам за активність і небайдужість.