У кожної людини на певному етапі життя виникає питання: «Ким же мені бути?». Справжній педагог серцем відчуває, що його покликання – вчити дітей. Ця професія важка, натхненна і вимагає щоденної клопіткої праці.
Бути вчителем в наш час – не завжди вдячна робота. І багато молоді залишають школу, шукаючи «кращої» долі. Залишається тільки той, хто відчуває душею дітей, їхні прагнення, мріє допомогти їм в житті. Це дуже тернистий шлях, на якому трапляється багато перешкод та труднощів.
Учителем – людиною, яка може робити важкі речі легкими, (так писав Ральф Волдо Емерсон) є вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. с. Пульмо Німець Микола Степанович, який 16 березня відзначив свій 50-літній життєвий ювілей. Народився в с. Пульмо в простій селянській родині Степана Юхимовича та Павлини Прокопівни. У сім’ї вже підростало троє старших дітей – дві сестри і брат. Закінчив Пульмівську школу в 1985 році, і за пропозицією голови колгоспу ім. Калініна Олександра Ілліча Ткачука був призначений художником-оформлювачем. Але юнак прагнув здобути освіту. У 1986 році вступив до Миколаївського ПТУ №21 за спеціальністю «Електромонтажник-корабельник». Після закінчення навчального закладу працював у Луцьку на заводі «Виробів із пластмас». Трудячись на підприємстві, ще раз переконався, що це не його рук справа. І у 1988 році вступив до Луцького педінституту ім. Лесі Українки на природничий факультет за спеціальністю «Вчитель географії та біології». Про незабутні студентські роки ще й досі згадує Микола Степанович. Будучи студентом, кучерявий пульмівський красень уподобав тендітну однокурсницю Наталку, яка заполонила його серце. Згодом вони одружилися, народили сина Романа, який був улюбленцем всього студентського гуртожитку №2, де проживало молоде подружжя. Після закінчення інституту Микола Степанович разом із сім’єю повертається до рідного Пульма.
15 серпня того ж 1993 року розпочався педагогічний шлях вчителя географії у Пулемецькій ЗОШ І-ІІ ст. Дуже теплі спогади про роботу у Пулемці: і педагогічний колектив з учнями, і село, і люди – все влаштовувало молодого вчителя, але фізично важко було доїжджати до місця роботи. У 2000 році Миколу Степановича було переведено у Пульмівську школу, де до цього часу працює вчителем географії та трудового навчання.
Ювіляр – педагог із високим рівнем професіоналізму та почуттям обов’язку. Досконало володіє сучасною методикою викладання географії та економіки, творчо поєднує на уроках сучасні освітні технології з уже випробуваними життєвим досвідом формами і методами роботи. Багато його учнів мають високий та достатній рівень навчальних досягнень. У них сформовані вміння самостійно працювати, аналізувати, узагальнювати, використовувати в життєвих ситуаціях набуті знання. Велику увагу педагог приділяє роботі з обдарованими дітьми, готує школярів до участі у предметних олімпіадах та конкурсах. Вихованці вчителя постійно стають переможцями та призерами ІІ (районного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії та економіки. Виховує в учнів бережливе ставлення до природи, рідного краю, звичаїв свого народу. Користується авторитетом серед колег, учнів школи та батьків.
Разом із дружиною Наталією Василівною, яка є у всьому підтримкою і порадницею для коханого чоловіка, побудували дім, виростили двох синів – Романа та Андрія. Старшого вже одружили, тож мають невістку Юлію. Неспокійне серце батьків, адже Роман обрав професію військового. Дуже часто перебуває на передовій у зоні АТО, водночас батьки гордяться сином, захисником кордонів Батьківщини. Андрій – першокурсник технічного університету м. Луцька.
У день життєвого ювілею дозвольте, ювіляре, Вас привітати! Проходить час, роки минають, їх не спинить, і не здогнати, душа, здається, ген співає, а за плечима – 50. Хай Вам здоров’я тільки додається, а віднімаються невдачі і біда, хай множиться добром і водограєм ллється і щастя ділиться на многії і благії літа! Хай поруч з Вами Ангел Ваш летить і береже Вас від біди повсюди, нехай несе Вам радість кожна мить, і благодать Господня з Вами буде. Бажаєм Вам, щоб доля дарувала в осіннім сонці весняне тепло, щоб Ваша молода душа співала, а для печалі місця не було. Хай серце Ваше завжди щедрим буде і широко відкритим для людей, хай молодеча сила сповнить груди, додасть наснаги і нових ідей. Бажаєм Вам, щоб кожне починання було успішно втілене в життя, нехай людська повага і визнання крокують поруч з Вами в майбуття. Любові Вам і злагоди в родині, не знати горя, смутку і біди, хай прибуває щедро Вам щоднини із сонця й вітру, із роси й води.
Педколектив ЗОШ І-ІІІ ст. с. Пульмо
