Перед початком нинішнього навчального року на батьківських зборах по школах району було оголошено про впровадження в кожному навчальному закладі комп’ютерної програми «Курс: Школа», призначеної для ведення єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), до якої до цього вносили тільки відомості про абітурієнтів, студентів та викладачів вищих навчальних закладів. Обурення як педагогів, так і батьків викликала інформація про те, що в цю електронну базу будуть вноситися дані про вчителів та батьків дітей (дата народження, місце роботи, телефон тощо). Як відомо, і раніше у школах збиралася така інформація, але тільки класним керівником для підтримання контакту з батьками, і не об’єднувалася в базу загальнодержавного масштабу, доступну керівництву школи, а тим більше – Міносвіти.
Проте намірами Міносвіти про внесення даних про батьків до ЄДЕБО стурбовані й експерти по всій Україні. Наводимо деякі їхні міркування стосовно цього, які були розміщені в різних ЗМІ. Директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук не вбачає жодних позитивів в ідеї збору інформації про батьків школярів та застерігає про можливі ризики. Які саме – залежить від цілей, що переслідуються створенням такого роду бази даних. Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський додав, що вартість програмного забезпечення разом із обслуговуванням для невеликих шкіл (із наповненням до 200 учнів) становить від двох тисяч гривень. А всього в Україні 19 тисяч шкіл… Крім того, виникає питання про правомірність збору такого роду інформації приватною структурою (ТОВ «Нові знання», яким і було розроблено програму) без письмової згоди вчителів та батьків учнів. «Не знаю, чи в нашій країні ще є хтось, про кого не зібрані вичерпні персональні дані. Виникає питання і про те, з яких ресурсів будуть закуповуватися програми та фінансуватися її обслуговування», – пояснив Павло Полянський.
Екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко взагалі не бачить доцільності збору інформації про батьків Міністерством освіти та не розуміє, навіщо вона знадобилася на такому рівні. «Розумію, коли створюється реєстр учнів, аби слідкувати за тим, як учень закінчив школу, як став студентом, який отримав диплом. Таким чином, видно, як дитина навчалася, і можна відбирати обдарованих учнів. Але навіщо Міносвіти база відомостей про батьків – не маю уявлення. Адже у нас у країні є електронний реєстр виборців, де всі дані вже зібрані, електронна база платників податків, та й у міліції є подібна інформація. Це буде просто дубляж – всі люди давно перераховані», – зазначив екс-міністр. Інша справа, якщо подібна інформація збирається класним керівником. Це, на думку Ніколаєнка, цілком обґрунтовано, адже потрібно для підтримання контакту з батьками.
Правозахисники також не в захваті від такого кроку Міносвіти. Так, юрист, правозахисник Тетяна Яблонська зазначила, що збір такої інформації про батьків є абсолютним порушенням прав людини. «На мою думку, батьки мають право не надавати цю інформацію, це – їхня добра воля: хочуть – кажуть, хочуть – не кажуть», – запевнила експерт. Її колега, член Української гельсінської спілки з прав людини Сергій Буров також наголосив, що збір даних про батьків школярів Міністерством освіти може загрожувати порушенням права на приватну інформацію. Проте, з іншого боку, школа повинна знати про певні особливості дитини: наприклад, якщо вона хворіє, вчитель повинен знати, аби розуміти, як допомогти в навчальному процесі, зауважив Буров. «Але це має бути на рівні школи, і вчитель повинен нести зобов’язання – не поширювати цю інформацію. А інформація про дату народження, місце роботи і проживання батьків не повинна взагалі цікавити Міністерство», – наголосив експерт.
Тож аби прояснити ситуацію про те, чи доцільно батькам та вчителям надавати інформацію для внесення її до ЄДЕБО, ми звернулися у відділ освіти Шацької РДА.
– Так, дійсно, 16 травня цього року ми отримали наказ управління освіти і науки ОДА про створення інформаційної системи управління освітою та впровадження проекту «Україна. ІСУО (інформаційна система управління освітою)». До речі, нещодавно на цю тему у нашому районі відбувся всеукраїнський семінар дошкільників, – розповідає Світлана Терещук, методист районного відділу освіти. – Обласний наказ виданий на виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010 року (№926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»), у рамках Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України 27 серпня 2010 №1722, постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» та з метою створення єдиної загальнообласної електронної бази освіти, автоматизації управлінської діяльності на всіх рівнях, спрощення процедури документообігу. В нашому районі уже розпочався збір інформації для внесення її до цієї електронної бази, програми до якої уже встановлені.
Відділу освіти надано ліцензійне програмне забезпечення (безкоштовно до формування бюджету на 2014 рік). Відзначу, що така програма – це значне покращення в роботі освітян. Вона призначена для ведення бази даних загальноосвітнього навчального закладу, управління шкільними процесами, розрахунку навантажень учителів, написання розкладу занять, ведення електронних шкільних журналів, обліку дітей шкільного віку та генерації звітів ЗНЗ-1, 77-РВК, 83-РВК. У програмі «Курс: Школа» відображаються дані про інфраструктуру школи (корпуси, поверхи, кабінети, класні кімнати), адміністрацію, вчительський склад, учнів, їх батьків чи опікунів, дисципліни, які викладаються, навантаження, санітарні норми; навчальний план школи, навчальні програми по деяких предметах, дані про класи та їх кількість, розподілення по змінах; також дає можливість встановлювати розпорядок роботи школи на певні періоди; на основі введених даних підготувати обов’язкові та персональні звіти.
За допомогою програми складається розклад уроків – найважливіший документ планування навчального процесу та основний організаційний документ школи, який визначає роботу адміністрації, вчителів, учнів, і навчального закладу загалом. Як наслідок – покращується ефективність роботи школи, створюються більш комфортні умови.
Стосовно збору особистих даних про батьків та вчителів, то чутки про неправомірне використання особистих даних батьків, на мою думку, надто перебільшені. Відзначу, що доступ до цих даних є тільки у директора школи чи у відповідальної за звіти особи. Я ж як адміністратор можу відкрити у програмі з бази даних шкіл лише загальні дані – про кількість класів, кількість дітей у кожному з них, а також дітей-інвалідів та інших пільгових категорій (і це все – без вказаних прізвищ, про що я сама на власні очі переконалася, прогорнувши базу даних з дозволу Світлани Іванівни – Авт.); кількість дітей, які навчаються індивідуально; кількість профільних класів та предметів та іншу інформацію, яка стосується суто навчального процесу. До бази даних шкіл (!) вносяться дані дітей: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер свідоцтва про народження чи номер паспорта, копію ідентифікаційного кода, які й раніше потрібні були для видачі атестатів випускникам, також адреса проживання. Стосовно даних батьків – то обов’язковими для програми є прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, решта – ні. Ще раз наголошую, що база даних школи, де вказані прізвища та більш повна інформація, буде доступна лише школі, а не працівникам відділів і тим більше управлінь освіти. На основі лише кількісних даних, які надсилають школи, нами оперативніше складаються різноманітні звіти, які до цього подавалися на паперових носіях, легше проконтролювати процес навчання. Для вчителів вносяться дані більш конкретні – ПІБ, кваліфікація, категорія, стаж роботи та інше. Але для цього обов’язково потрібна згода особи на обробку персональних даних, яка надається безпосередньо при працевлаштуванні на будь-яку роботу, не лише освітянську.
Мала нагоду спілкуватися зі своїми колегами з Миколаївської області, в яких така програма працює уже три роки. А стосовно захисту персональних даних – то чомусь люди не бояться пред’являти паспортні дані та ідентифікаційні коди в магазинах при купівлі речей у кредит, у банках при обміні валюти та в багатьох інших структурах. Адже і в них уся ця інформація сформована в бази даних.
Також у відділі освіти повідомили, що найближчим часом такі програми будуть встановлювати у дошкільні навчальні заклади, про що уже підписаний відповідний наказ Міністерства освіти.
Віта ШЕПЕЛЯ.
