Вибори президента України-2019: цифри, дати і кандидати

Коли буде ймовірний другий тур, як можуть про­голосувати переселенці з Донбасу та Криму, які доку­менти брати з собою на дільницю, хто з політиків уже оголосив про президентські амбіції та що робити, якщо запрошення на голосування не прийшло.

Початок передвиборчої кампанії: 30 грудня 2018 року. Висунення кандидатів у президенти: з 31 грудня 2018 року до 4 лютого 2019 року. Закінчення реєстрації кан­дидатів у президенти: 9 лютого 2019 року. Дата пре­зидентських виборів: 31 березня 2019 року. Оголошення результатів виборів: до 10 квітня 2019 року. Дата ймовірного другого туру президентських виборів: 21 квітня 2019 року. Оголошення результатів другого туру: до 1 травня 2019 року. Інавгурація президента: до 3 червня 2019 року.

Дату президентських виборів своїм голосуванням затвердила Верховна Рада України. Далі Центральна виборча комісія оголосить початок передвиборчої кам­панії, яка триватиме 90 днів. Це відбудеться 30 грудня 2018 року. З 31 грудня 2018 року до 4 лютого 2019 року ЦВК прийматиме документи від кандидатів у президенти, а наступні п’ять днів – до 9 лютого 2019 року – відбуватиметься реєстрація кандидатів. Після цього оголосять остаточний та офіційний список претен­дентів на посаду глави держави.

Чи буде другий тур, і чому його взагалі призначають? Другий тур призначають у тому випадку, якщо жоден з кандидатів не набере абсолютної більшості голосів (50% + один голос) після першого етапу голосування. Поки результати соціологічних опи­тувань демонструють, що серед лідерів президентських перегонів немає явного фаворита, який зможе набрати більше половини голосів. У такому випадку другий тур відбудеться 21 квітня 2019 року. За часи незалежності України лише Леонід Кравчук у 1991 році та Петро Порошенко в 2014 році перемогли в першому турі.

Чи можна зняти свою кандидатуру з виборів? Так, але не пізніше, ніж за 23 дні до виборів, звернувшись до ЦВК. На най­ближчих виборах це буде 8 березня 2019 року.

А що взагалі потрібно для того, аби висунути свою кан­дидатуру на вибори президента України? Кандидат має бути громадянином України, який досяг 35-річного віку, володіти державною мовою і проживати в Україні протягом десяти останніх років до дня виборів. Піти на вибори можна або через висування політичною партією, або шляхом самовисування. Також потенційний президент України повинен надати декларацію про доходи за рік, що передує року початку виборів. Документ перевірить Національне агентство з питань запобігання корупції і згодом оприлюднить результати перевірки.

Кандидати ще вносять гроші в ЦВК. Яка там сума і яка подальша доля цих коштів? Так, у ЦВК потрібно внести грошову заставу в розмірі 2,5 млн. грн. Грошова застава повертається суб’єкту її внесення, тобто партії чи кандидату на посаду пре­зидента, у двох випадках: або в разі перемоги на виборах, або в разі виходу до другого туру. Всім іншим учасникам виборів гроші не повертаються, вони йдуть до Державного бюджету.

Вже відомо, скільки кандидатів буде на президентських виборах у 2019 році? Варто дочекатися офіційного висунення, але про свої президентські амбіції вже заявили Олександр Онищенко, Надія Сав­ченко, Роман Безсмертний, Юлія Тимошенко, Валентин Нали­вайченко, Юрій Дерев’янко, Інна Богослов­ська, Роман Насі­ров, Сер­гій Тарута, Анатолій Гриценко, Мішель Терещенко, Олександр Шевченко, Андрій Садовий, Руслан Кошулинський, Дмитро Добро­домов, Ілля Кива, Віктор Чумак, Олег Ляшко, Михайло Добкін, Дмит­ро Гнап (журналіст), Сергій Каплін, Андрій Білецький та інші.

Цього разу кандидатів у президенти буде чимало, рахунок іде на десятки політиків. Цьому є якесь пояснення? Частина канди­датів – це представники конкретних партій, які заздалегідь мобілі­зують електорат перед парламентськими виборами 27 жовтня 2019 року. Інша частина – це технічні кандидати. Їх використовують потенційні лідери передвиборчих перегонів задля боротьби зі своїми найближчими опонентами. Основною «зброєю» технічних кандидатів є агітація проти одного з лідерів. Інколи буває так, що з наближенням самих виборів ці кандидати різко передумують щодо своєї участі. Зокрема, так сталось на виборах у 2014 році, ко­ли Наталія Королевська, Олег Царьов, Зорян Шкі­ряк, Петро Симо­ненко, Олександр Клименко і Василь Цуш­ко за­явили про зняття своїх кандидатур. Щоправда, у підсумку ЦВК зняла лише Королев­ську і Царьова, інші четверо кандидатів оголосили про свій намір запізно, відповідно до положень закону про вибори, тому їхні пріз­вища були присутні в бюлетенях.

Агітувати проти не заборонено? «Передвиборча агітація – це здій­снення будь-якої діяльності з метою спонукання вибор­ців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост президента України. Вона може здійснюватися в будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України», – говорить стат­тя 58 закону «Про вибори Прези­дента України». Тобто кандидатам у президенти можна агіту­вати проти інших учасників виборів. Чим вони й займатимуться.

Що вже відомо про передви­бор­чі програми кандидатів у прези­денти? У цьому випадку та­кож краще дочекатись офіційного вису­нення і публікації передви­борчої програми кожного окремого кандидата. Хоча вже впевнено можна сказати, що в більшості про­грам будуть економічні, мовні, церковні питання, а також стратегії по анексованому Криму і припи­нен­ню бойових дій на Донбасі.

Що треба знати, щоб прого­лосувати, і які документи брати на дільницю? Якщо вам 31 березня 2019 року буде як мінімум 18 років, то сміливо йдіть на виборчу діл­ь­ницю за місцем реєстрації. Не забудьте взяти один із документів, що підтверджує громадянство України: паспорт, закордонний паспорт, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну. Перед виборами органи держреєстру складуть списки виборців. У них потрапляють усі повнолітні громадяни України, які мають право голосу. Взяти участь у виборах можна лише маючи спеціальне запрошення. Воно прийде на вашу адресу за місцем реєстрації не пізніше, ніж за п’ять днів до дня виборів. У запрошенні будуть зазначені час і місце проведення голосування.

Що робити, якщо запрошення не прийшло? Потрібно підійти в дільничну виборчу комісію за місцем реєстрації і перевірити, чи є ви в попередньому списку виборців (комісії почнуть роботу не пізніше 13 березня 2019 року). Якщо є – то запрошення ще йде до вас поштою, якщо ні – треба звернутись у відділ ведення державного реєстру виборців і написати там відповідну заяву. Важливо: заява може бути подана не пізніше, ніж за п’ять днів до дня виборів. На президентських виборах 2019 року крайній термін буде 26 березня. Також перевірити себе в списку виборців можна не виходячи з дому. Для цього варто зареєструватись на сайті Державного реєстру виборців, перейти в розділ «Перевірити дані», заповнити поля «Запиту щодо наявності виборця в Реєстрі» і натиснути «Відправити запит». Українці за кордоном зможуть взяти участь у голосуванні на спеціально організованих дільницях при дипломатичних установах.

А як бути переселенцям із Донбасу та Криму? Для них у вересні 2018 року ЦВК спростила процедуру голосування. Тепер пере­селенці, виборча адреса яких міститься в ОРДЛО чи окупованому Криму, можуть голосувати без документів, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їхнього голосування. Їм дос­татньо взяти паспорт і з ним піти у відділ ведення держреєстру ви­борців за місцем проживання. Там треба написати заяву з проханням тимчасово змінити місце голосування.

Скільки українців голосуватимуть на президентських виборах у 2019 році? Державний реєстр виборців повідомляє, що голосувати на виборах можуть 35,6 мільйонів українців. Але прогнози щодо того, скільки людей насправді прийде на виборчі дільниці, невтішні, і на це є низка причин. По-перше, не голосу­ва­тиме переважна більшість населення окупованих Криму та Севас­тополя, де, за даними Державного реєстру виборців, проживають майже два мільйони виборців, і окупованих районів Донецької та Луганської областей – разом із підконтрольною територією там нараховують майже п’ять мільйонів виборців. У свою чергу, на обліку Мінсоцполітики станом на листопад 2018 року перебуває 1,5 мільйони переселенців із Криму та ОРДЛО. По-друге, останній перепис населення в Україні відбувся ще в 2001 році, а саме відносно нього формується загальна кількість виборців. Як результат, на виборах регулярно рахують голоси «мертвих душ». По-третє, соціологи констатують розчарування українців у ниніш­ній політичній системі, як наслідок – відсутність явних лідерів у рейтингах кандидатів у президенти. Кожен четвертий українець не планує брати участь у виборах, а на Донбасі – кожен третій. Основний аргумент відмови від участі у виборах – відсутність кандидата, за якого варто було б проголосувати. Про це казали більше половини опитаних як на Заході, так і на Сході країни.

Підготував Віктор ГРИЦЮК