Вирішити якнайшвидше цю наболілу проблему найперше просили жителі чотирьох сіл Прип’ятської сільської ради у Сергія Карпука, голови Шацької районної ради, на виїзному прийомі громадян, який відбувся 14 березня у селах Плоске, Прип’ять, Вілиця та Кропивники.
Прип’ятська сільська рада – єдина в районі, де зовсім немає доріг з твердим асфальтованим покриттям, тож і більшість проблем цих сіл пов’язані саме зі станом дороги. Скільки і куди б люди не зверталися – бажаного результату так і не отримали. Дорога через Прип’ятську сільську раду – це найкоротший шлях сполучення зі Старовижівським та Ратнівським районами. А ще цією дорогою добираються на роботу в Шацьк та Прип’ять чимало людей, але її постійно треба утримувати в нормальному стані. Особливо нарікали мешканці сіл на погане грейдерування доріг, яке здійснюють дорожники, бо за декілька днів чи після нетривалого дощу на дорогах знову з’являються ями. Через поганий стан доріг перевізники часто відмовляються їздити цим маршрутом або ж диктують свої умови. «Чому за доїзд до Шацька з Вілиці на маршрут місцевого перевізника ми платимо 13 грн., на маршрут зі Старої Вижівки – 10 грн., а луцька маршрутка бере 5 грн., тоді як квиток до Любомля, до якого 35 км, коштує не набагато більше – 15 грн.?», – обурюються люди. Вони просять вплинути на перевізника Анатолія Козулю, аби той знову заїжджав у села Плоске та Положево, що буде більш зручно для людей.
Ще одна проблема, пов’язана зі станом доріг, – підвезення дітей із сіл Плоске, Вілиця та Кропивники до школи с. Прип’ять. Як розповідає шофер автобуса Андрій Корець, через погану дорогу майже зовсім зіпсувався старий шкільний автобус, і лише неймовірними зусиллями його вдавалося утримувати у нормальному стані. Але тепер навіть шофер не готовий сказати, скільки ще часу зможе возити дітей до навчального закладу транспортом, який розвалюється на очах. Свою частку у поганий стан дороги вклали й лісовози, які також возили ліс місцевими дорогами. «Була б дорога, то й маршрутки безперебійно їздили, і села наші розвивалися б», «А якщо погано погрейдерували дорогу – заставити їх заново все зробити, але вже за свої гроші. Може, хоч так навчаться на совість працювати», – говорять люди.
На всі ці прохання від жителів громади Сергій Карпук зазначив, що з обласного бюджету закладено на ремонт дороги (білощебеневе покриття) сполученням Вілиця-Кропивники 500 тис. грн., на співфінансування робіт з районного бюджету також треба знайти ще 500 тис. грн. Стосовно якості грейдерування, на що найбільше нарікали люди, то тут роботу мала б контролювати місцева влада та громада: є ж депутати районної та сільської рад, активісти, які повинні долучатися до вирішення цих проблем. Завдання районної ради – почути про проблему та знайти відповідне фінансування для її вирішення, а вже до контролю має долучитися й місцева громада. Поки що Сергій Карпук пообіцяв зібрати керівників установ, які проводять господарську діяльність на території сільської ради, та запропонувати дольову участь у фінансуванні грейдерування доріг. На ремонт решти частини дороги кошти знайти важко, адже 1 км асфальтованого покриття коштує 1 млн. 700 тис. грн., а білощебеневого – 300 тис. грн. Таких коштів у районі поки що немає.
Нарікають люди й на чималу різницю показників жирності молока, які фіксують на пунктах прийому молока на місцях та на ТзОВ «Шацький молокозавод», оскільки від цих показників залежить ціна за здане молоко.
Озвучували люди перед керівником району й інші проблеми: незрозумілі квитанції за оплату електроенергії; чому сільська рада не має права розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населених пунктів; неналежна робота Шацького міжрайонного управління водного господарства по догляду за меліоративними каналами, річками та шлюзами; безкоштовне харчування дітей учасників АТО в школах; відновлення вуличного освітлення, встановлення знаків обмеження ваги вантажного автотранспорту на місцевих дорогах; перспектива вступу в дію закону про надання права сільським радам оформлювати спадщину.
Цікавилися люди й тим, що ж матимуть села від Шацької селищної об’єднаної територіальної громади. Як зазначив Сергій Вікторович, поки що адміністративно-територіальна реформа не підкріплена бюджетним законодавством: деякі громади на Волині вже створені, а от повноцінного фінансового ресурсу та повноважень від держави вони поки що так і не отримали. Проте реформу впроваджувати однозначно потрібно, бо тоді громада отримає право сама розпоряджатися землями за межами населених пунктів, вирішуватиме, куди і скільки коштів спрямувати, які заклади і де утримувати.
Про те, аби на території сільської ради організували роботу із продажу нових сортів картоплі, просили колишній депутат районної ради Володимир Сухецький та теперішній Петро Цвид. Турбує чоловіків і те, що держава не скасувала акциз на пальне для сільгоспвиробників. Можна було б запровадили компенсацію на його придбання, оскільки від таких цін найбільше постраждають саме селяни.
Сергій Карпук, вислухавши проблеми громади, пообіцяв докласти максимум зусиль для їх вирішення.
Віта ШЕПЕЛЯ.
