«Шацьк спить», – ще вчора ця репліка влучно характеризувала стан волонтерської діяльності в районі, а точніше поодинокі випадки допомоги солдатам. Сьогодні все змінилося, і на арені добровольчої місії краю з’явилося одразу кілька об’єднань волонтерів. Одне з них очолив шачанин Роман Пархомук, який днями з командою однодумців повернувся з м. Дебальцеве Донецької області, куди возив продукти й теплий одяг для бійців АТО.
– 2 тонни необхідної для солдатів провізії зібрала громада Пульмівської і Прип’ятської сільських рад. Дякуємо за співпрацю районній владі і сільським головам – відповідно Федору Гловацькому та Івану Гінчуку, а також усім небайдужим людям. Долучилися до акції районна організація Товариства Червоного Хреста України (голова Катерина Місюк), передавши для бійців теплі речі, в’язані шкарпетки і шапки, а також школярі, які намалювали для солдатів малюнки, – Роман Леонідович розповідає про те, як усе починалося.
Перед від’їздом на схід волонтери зіткнулися з проблемою відсутності транспорту, бо далеко не кожна машина може вмістити таку велику кількість продуктів і речей. Допоміг переселенець із Луганська Юрій Уткін, який зараз мешкає з сім’єю в Шацьку, – не лише надав власний транспорт, а й сам зголосився поїхати на схід разом з Романом Пархомуком та Олександром Балюком. Стартували 27 листопада о 5.00 год. ранку. До Харкова доїхали без будь-яких ексцесів і вимушених зупинок. Там шацькі волонтери дочекалися транспорту Волинської обласної спілки афганців, які також везли гуманітарну допомогу, і вже разом вирушили в зону АТО.
Територія Донецької області, на якій ведуться бойові дії, зустріла шачан випаленими «Градом» полями, розбомбленими будинками, безлюдними містами й селами. Вздовж доріг бачили намети, схожі на юрти, в яких живуть люди, гріючись теплом від буржуйок. Волонтерам суворо заборонили виходити з автомобіля, поки не прибудуть до кінцевого пункту – міста Дебальцеве. На військовій базі розвантажили провізію – солдати ще дивувалися, що такої кількості продуктів одночасно їм не довозили. Доставили шачани і дві адресні посилки – для бійців із Шацького району, що служать в районі Дебальцеве.
Вдалося поспілкуватися з військовими і навіть зустріти земляка-волинянина, який просив наших волонтерів привезти йому верхній одяг, бо старий порвав, коли втікав від залпу «Градів». Не вистачає на передовій питної води, просили хлопці і біноклі нічного бачення. Наслухалися шачани від солдатів історій про те, як бідують люди, котрі не змогли виїхати з окупованих територій: в одних паспорти погоріли, іншим нема куди їхати чи здоров’я та похилий вік не дозволяють. Там голод. До солдатів на блокпостах приходять матері і просять хліба для дітей, котрі по декілька днів не їли.
Шацькі волонтери благополучно доїхали додому і тепер знову займаються збором допомоги з інших сільських рад району. У четвер їм знову в дорогу. Хай Бог помагає!
Мирослава ЦЮП’ЯХ.