Комуністична влада, кажуть представники кримськотатарського народу, чинила геноцид. Чимало лиха та страждань зазнав і український народ. Вшановуючи пам’яють людей, які загинули за свої переконання, сотні людей зібралися на Замковій площі в Луцьку.
Захід відбувся з нагоди вшанування пам’яті жертв Великого терору – політичних репресій 1937-1938 років в Україні та Дня пам’яті жертв депортації кримських татар біля пам’ятника «3а волю та незалежність України».
Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять понад 2,5 мільйонів жертв політичних репресій – усіх тих, хто постраждав від комуністичного режиму на українській землі.
Голова ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов закликав присутніх не забувати злочини комуністів проти людства, адже лише офіційні дані говорять про те, що внаслідок злочинних дій радянської влади виселено з Криму 183 тисячі 155 осіб.
«Сьогодні трагічна дата в історії кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року депортували весь кримськотатарський народ із їхніх домівок. Люди втратили все та пережили великі нещастя і поневіряння. Пам’ятаймо про це», – закликав Сервер Зейнідінов.
Серед тих, кого радянських режим репресував та катував був і волинянин Ростислав Кушнірук.
«Я жертва політичних репресій, починаючи із 1943 року, коли радянські війська перейшли Буг. Зайшли, кажуть, маєш 2 години на збір і вперед. На вулиці Чернишевського зробили таке гетто, де нас мордували. Жили в антисанітарії, не мали що їсти, а далі нас повезли у Сибір. Мене взяли лише за те, що старший брав був в УПА. А насправді я ще і допомагав підпільцям, чистив зброю, доносив у зазначені місця. Те, що мені довелося пережити… просто жахіття, не переказати словами», – розповідає Ростислав Кушнірук.
Зі слів краєзнавця Сергія Годлевського, наслідки репресій радянської влади українці відчувають і сьогодні, адже вони винищували еліту нації.
«Великий терор розпочався в 1936-39 роках. На Волині цей терор політичних репресій розпочався із 1939 року з вересня, коли радянська влада почала свої акції проти українського народу, зокрема й розстріл в’язнів Луцької тюрми. Страждали науковці, члени підпілля, їхні родини, торговці, освідченні волиняни. Фактично ця масова репресія тривала до середини 50-х років, далі теж тривала, але не такими обсягами.
На сьогодні ми бачимо наслідок цих репресій. Люди питають, чому у нас така корупція, ми не маємо чесних політиків, фахівців. А справа в тому, що ці репресії винищували кращих, духовних, освідченнях. Нині в Україні ми не бачимо таких політичних репресій, як є в інших державах, але є певні репресії з незгідними через відкриття кримінальних справ», – аналізує краєзнавець.
Та додає, що сьогодні на площі багато молодих людей, яких, можливо, попросили прийти, втім, якщо в десятої частини присутніх залишиться щось від сьогоднішнього дня, і вони знатимуть, що людей брали за переконання та позбавляли свободи, життя, ламали долі, то мета цієї акції буде досягнута.
Учасники заходу вшанували загиблих, спільно помолилися та поклали квіти до пам’ятника.
До присутніх звернувся віце-канцлер Волинської єпархії УПЦ КП, протоієрей Олександр Безкоровайний, який закликав берегти свою державу та цінувати свободу.
«Сьогодні ми згадуємо усіх, хто був незаконно страчений, репресований, а це духовенство, науковці, письменники й інші люди, які просто любили і вірили в незалежну, соборну Україну. Сьогоднішня молитва має велике значення для тих, кого з нами немає, за упокій їхніх дух, за їхній спомин. Україна виборювалася не просто, на крові. Й зараз свободу не можемо відчути в повноті, бо черговий раз наслідники комуністичного режиму намагаються поневолити, зруйнувати нашу свідомість, волю та любов до України. Зараз ми маємо можливість говорити, співати, творити. Тому бережімо, плекаймо свою Батьківщину, щоб збудувати могутню державу», – закликав духівник.
Зауважимо, що заходи з нагоди вшанування відбулися й в освітніх закладах Волині, зокрема в обласній юнацькій бібліотеці презентували виставку про репресії та відбулася зустріч представників кримськотатарського народу зі студентами.
Підготував журналіст Вадим Панафідін
Інформація та фото ІА “Волинські новини”
