Минуло 40 років з того часу, як востаннє дзвенів для них дзвінок у стінах рідної школи. А днями пролунав знову, закликавши випускників 1973 року школи с. Смоляри Світязькі на символічний урок. За чотири десятки літ вони зібралися вперше. Раніше не змогли, бо одні не надавали важливого значення цій події, інших не відпускали сім’я, робота. Наприкінці жовтня сприятливі обставини склалися майже для всіх, і на гостину до школи приїхали 13 з 18-ти випускників.
Якою незабутньою та емоційною була перша зустріч! Класний керівник Ніна Степанівна Цюп’яшук плакала, обіймаючи своїх дітей. Колишні однокласники ледве впізнавали одне одного – дуже вже змінилися з того часу, відколи юними розлетілися зі шкільного порогу. Змінилася на краще і школа, стала з новим приміщенням великою, ошатною і доглянутою. Після невеликої екскурсії територією навчального закладу випускники відчинили двері рідного класу, знайшли парти, за якими сиділи на уроках. І тут ожили спогади: про вчителів і директора, дружбу і перше кохання, веселі шкільні свята і кумедні історії, про те, як восени на перервах збирали кругом школи гриби. Сумували, що нема вже в живих колишнього директора школи Богдана Каленика Хомовича. Його і тих наставників, хто відійшов у вічність, пом’янули хвилиною мовчання. Розповідали також про себе, про сім’ї й обрані професії, вихвалялися внуками й особистими досягненнями. А радіти було чому, бо кожен з випуску-1973 знайшов своє місце в житті, ніхто не став п’яницею, безхатченком, а головне, що всі живі-здорові.
Шкільних гостей розчулив концерт з участю учнів навчального закладу, підготовлений педагогом-організатором школи Оленою Цвид. Кожен випускник отримав на згадку про зустріч маленький шкільний дзвіночок, а класний керівник – стрічку. Привітав усіх і директор школи Микола Оніщук, який час від часу зачитував зі шкільної книги наказів записи про пам’ятні для випускників події.
Наостанок щасливі однокласники лишили в школі багато подарунків, подякували учням, учителям і безпосереднім організаторам зустрічі Галині Личманюк та Зінаїді Ключук за чудове свято і пообіцяли одне одному обов’язково зустрітися через 5 років.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
