Ще одне життя обірвала безжальна війна. Вчора ковельчани провели в останню земну дорогу земляка, солдата, Героя Олексія Жалая.
Молодий воїн загинув за свободу, незалежність, ті цінності, за які уже понад 10 років воюють та віддають свої життя найкращі дочки та сини України.
Олексій Жалай народився 1 червня 2000 року в Ковелі. Навчався у загальноосвітній школі №10, після закінчення 9 класу – здобував професію сантехніка та електрогазозварника у професійно-технічному училищі №7.
Відслужив строкову службу в армії та повернувся у рідне місто. До мобілізації – працював на деревообробному підприємстві у селі Тойкут.
На початку липня цього року хлопець отримав повістку та був мобілізований. Пройшов навчання в Ужгороді, а згодом – у Польщі. З перших днів у війську ковельчанин проявив хист до стрільби, тому його військова професія – снайпер.
3 жовтня Олексій подзвонив до мами, для якої був опорою та підтримкою, сказав, що йде з побратимами на бойове завдання. Тоді вона почула його голос востаннє.
«Усі, хто знав Олексія Жалая, кажуть, що він – дуже світлий хлопець, який завжди був готовий прийти на допомогу: по господарству, з ремонту техніки, до якої був небайдужий. Згасло ще одне молоде життя воїна, який так і не встиг створити сім’ю. Найважче сьогодні рідним. Щирі співчуття мамі Наталії Олександрівні, сестрі Ірині, усім, хто знав та любив загиблого Героя. Вічна йому пам’ять і шана», – звернувся до присутніх на громадянській панахиді міський голова Ігор Чайка.
Спогадами про захисника поділилась колишня директорка школи №10 Світлана Шворак:
– Коли я дивлюсь на портрет Олексія, я бачу молодого, щирого, відважного юнака. Стриманий, толерантний, скромний хлопчина, який прагнув усім допомогти. Батьки виховали гідного сина, патріота своєї країни, справжнього Героя. Розділяю біль втрати разом з рідними. Вічна тобі пам’ять, наш випускнику.
Олексію Жалаю назавжди – 24.
Поховали воїна на кладовищі в селі Заріччя.
Вічна шана Захиснику!