Головна Військо Афганська війна відійшла в історію, але…

Афганська війна відійшла в історію, але…

3384

Ті, кому довелося воювати на цій виправданій-не­виправ­даній війні, живуть поряд із нами, можливо, щодня зга­дуючи прожиті місяці та роки у далекій мусульманській країні. Відрадно, що останнім часом до ветеранів афганської війни прикуто більше уваги, особ­ли­во це стало помітно в нашому ра­йоні, де їх стали все частіше запрошувати на зустрічі з уч­ня­ми шкіл. Бо пам’ятати про військові подвиги своїх зем­ля­ків, виховувати на їхньому прик­­ладі у молодого покоління по­чуття патріотизму ніколи не пізно.

Так, чергова зустріч воїнів-афганців району (Володимира Носуліча, голови Шацької ра­йон­ної спілки ветеранів Афга­ністану, воїнів-афганців Воло­ди­мира Поцьоха, Степана Де­ни­совця, Сергія Карасюка), а також їхньої духовної ма­ми Га­ли­ни Цвид (во­на от уже понад 15 років організовує у селі Сві­тязь що­річні зустрічі учасників бо­йових дій в Афга­ніс­та­ні), Ада­ма Ду­­дар­чука, го­ло­ви ра­йон­ної ради ве­те­ранів, від­бу­лася з учня­ми Смо­ля­ро-Сві­тя­зь­кої ЗОШ І-ІІ ст.

За тра­ди­цією, мо­ле­бень за упо­кій за­гиблих воїнів як у пе­­ріод Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної війни, так і аф­ган­ської, біля обе­ліску Слави відс­лу­жив отець Воло­ди­мир, нас­тоятель Свя­то-Ду­хів­­ського хра­му с. Смоляри Сві­тязькі. Далі учас­ників захо­ду дирек­тор міс­це­вої школи Микола Оніщук зап­росив до сільського клубу на концерт «Афга­ні­­с­­­тан болить в моїй душі», ор­га­ні­зований учня­ми нав­чального зак­ладу під ке­рів­ни­ц­­т­вом Олени Цвид. Роз­­почався концерт му­зичною ком­по­зи­цією «Сві­ча» як сим­волом па­м’я­ті про вій­сь­кові под­виги солдатів, кот­рі ви­ко­нували свої воєнні обо­в’яз­ки в різні періоди нашої істо­рії. Про­лу­нали пісні «Ой, у гаю при Ду­наю», «Доро­га додому», «А я ба­жаю вам добра» у ви­ко­нанні Євгенії Цюп’яшук, «До­щик» (ви­ко­нала Юлія Хми­зо­вець), «Не давайте суму жити» у вико­нанні дуету у складі Оль­ги Хми­зовець та Іванни Яго­ди­нець. До глибини душі звору­шила присутніх Вік­торія Сіжук віршем «Ще й 20 не було йому літ» про долю солдата, котрому випала на­года проходити вій­ськову служ­бу у Демок­ра­тич­ній Рес­публіці Афганістан.

Зі сцени вдячність за зап­рошення на гарно органі­зова­ний захід висловили Володи­мир Носуліч, Сергій Карасюк, Ві­­талій Стасюк, заступник на­ча­льника прикордонного від­ділу с. Грабове. Адам Дударчук у своєму виступі відзначив, що у солдат двох воєн – афган­ської та Великої Вітчизняної – є багато спільного, бо ж усі вони проявляли мужність у боях, ви­конуючи свій патріотичний обо­в’язок, хто зумів вижити – по­­винен був жити в мирний час зі страшними спогадами. Га­лина Цвид запропонувала вчи­телям та учням задля збе­реження інформації записувати ветеранські спогади про війну, про їхні сім’ї та надавати цим людям волонтерську допомогу. Побажавши гостям та при­сут­нім у залі всього найкращого, голова Грабівської сільської ра­ди Василь Голядинець поо­біцяв, що такі зустрічі з вої­на­ми-афганцями на території ра­ди стануть традиційними.

Віта ШЕПЕЛЯ.