Головна Військо На сесії районної ради – про фінансовий стан установ, нові призначення та...

На сесії районної ради – про фінансовий стан установ, нові призначення та конфлікт між деякими колишніми регіоналами і газетою

1102

23 жовтня під головуванням Сергія Віннічука, голови Шацької районної ради, та з участю Олександра Куська, голови Шацької РДА, відбулася чергова сесія Шацької районної ради. Про фінансову діяльність відповідних установ звітувалися перед депутатами Олександр Бебко, начальник управління фінансів Шацької РДА, Віктор Грицюк, редактор районної громадсько-політичної газети «Шацький край», Володимир Дибель, генеральний директор ТМО Любомльського і Шацького районів, Тетяна Васенько, головний лі­кар КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Любом­ль­ського і Шацького районів». Ольга Романська, начальник відділу містобудування та архітектури Шацької РДА, інформуючи депу­та­тів про готовність господарств району до опалювального сезо­ну, відзначила, що бібліотеки, ФАПи, амбулаторії, районна лікарня, дитсадки, музична та загальноосвітні школи майже повністю за­без­печені дровами і торфобрикетом. Заготовлено 248 м3 щепи для енергоощадних котлів. Керуюча справами Шацької районної ради Ольга Сахарук зачитала рішення районної ради, відповідно до якого діти, батьки яких беруть участь в антитерористичній опе­рації на сході країни, звільняються від плати за утримання в дошкільних навчальних закладах, що перебувають у комунальній власності територіальних громад. Депутати районної ради по­годили своїми рішеннями призначення директора Шацького РБК Валентину Ханзерук, та продовження дії угод з директорами ЗОШ І-ІІ ст. смт Шацьк Світланою Омельчук, І-ІІІ ст. с. Прип’ять – Олек­сандром Лончуком, І-ІІІ ст. с. Пульмо – Валентиною Куран. Під час розгляду пункту порядку денного «Різне» слово взяв Адам Дудар­чук, голова громадської ради при Шацькій райдержадміністрації, представивши до уваги присутніх звіт про збір коштів для мобі­лізованих Шацького району та їх використання. Протягом останніх трьох місяців на рахунок ветеранської організації надійшло 154 227 грн., з яких 33 400 грн. було використано на бронежилети, 49 000 грн. – на матеріальну допомогу, лікування поранених та обмун­дирування солдатів. Також Адам Харитонович поінформував де­пу­татів, що 70 000 грн. бюджетних коштів було пропущено через рахунок районної ради – для придбання обмундирування бійцям батальйону «Азов». 

Від редакції. Даємо відповіді на всі запитання й закиди, які в до­сить грубій формі і на підвищених тонах прозвучали на сесії на адресу редакції. Депутати з колишньої провладної партії, огов­тавшись від зимових подій, без жодних підстав почали чинити тиск на керівника газети, неодноразово висловлюючи нічим не вмо­тивовані підозри про начебто непрозорий фінансовий стан тиж­невика, а насправді намагаючись звести з редакцією старі (з часу Майдану) рахунки. Зініціювавши позаплановий звіт редактора газети Віктора Грицюка на сесії районної ради (останній раз звіту­вався в квітні цього року), вони лишилися незадоволені озвуче­ними показниками діяльності. Протягом 9 місяців цього року редак­ція заробила з передплати газети (тираж – 1 200 примірників) 85 600,24 грн., з рекламних послуг – 107 347,99 грн. Всього отри­мано доходів 192 948,23 грн., сплачено податків 72 855, 89 грн. Дотація з районного бюджету становила 45 тис. грн. (минулого року – 50 тис. грн.). Вся фінансова документація є прозорою і в будь-який момент може бути представлена для перевірки контро­люючим органам чи співзас­нов­никам газети і депутатам районної ради.

Депутат Сергій Пархонюк висловив занепокоєння тим, що твор­чі працівники редакції користуються на роботі (в робочий час) со­ці­альною мережею «Фейсбук». І це в час, коли її постійними ко­­ристувачами є політики, державні і громадські діячі, чиновники і приватні підприємці, бюджетники й редактори друкованих та елек­тронних ЗМІ (одні з найактивніших – Лариса Івшина, головний ре­дактор газети «День», до речі, уродженка Волині; Наталія Шепель, редактор газети «Слово Волині», Володимир Данилюк, редактор «Во­линської газети» та інші). Для журналістів «Фейсбук» є про­фесійним, а не персональним майданчиком, можливістю дізнатися про подробиці подій (зараз – воєнних) із перших вуст, проконсуль­туватися в правозахисника, отримати коментарі, відшукати героїв майбутніх публікацій тощо.

І наостанок про цензуру. Від деяких депутатів пролунали закиди, що в газеті під час передвиборчої кампанії подавалася «непра­вильна» політична реклама, а кореспонденти деякими своїми публікаціями підставляли владу району. Насправді ж усі кандидати в політичній гонці, відповідно до законодавства, мали рівні права і приводу для фільтрування інформації в редакції не було. Журналісти ж зобов’язані об’єктивно висвітлювати події; не співа­ти в унісон з владою, а критикувати її і вказувати на проблеми. Депутат Руслана Дибель неодноразово, на кількох офіційних зіб­раннях, наголошувала, що її слова на одній із сесій були перекручені в газеті. У журналістів такі записи довгий час зберігаються на диктофоні, і якщо виникає проблема достовірності прямої мови, прохання телефонувати 2-00-44 і вирішувати проблемні моменти безпосередньо з редактором і працівниками газети. А не з депу­татами і районними керівниками, а точніше, використовуючи інструмент тиску на редакцію.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.