Головна Політика Чи критично обміліло озеро Світязь?

Чи критично обміліло озеро Світязь?

667

У конференц-залі маєтку «Nester-House», що в с. Світязь, відбувся семінар в рамках проекту «Екосистемна адаптація та регіональний сталий розвиток шляхом розширення можливостей біосферних резерватів України». У заході взяли участь німецькі партнери проекту, працівники Шацького національного природного парку, керівництво Шацької районної ради, Світязької сільської ради та гідрометеорологічної станції «Світязь», викладачі Шацького лісового коледжу ім. В.В.Сулька та представники громади.

Учасників семінару привітала директорка ШНПП Марія Христецька, наголосивши на актуальності питань, які планувалося обговорити: гідрологічна ситуація озера Світязь (обміління водойми); стан Шацького полігону ТПВ, який вичерпує свої можливості; функціонування екосистем в умовах змін клімату, зокрема глобального потепління, та їхня адаптація.

Німецькими партнерами проекту є Фонд Міхаеля Зуккова та Центр економіки Університету сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина). Представниця Фонду Іна Романн презентувала проект, який в Україні працює з трьома біосферними резерватами: «Розточчя», «Деснянський», «Західне Полісся» і реалізовува­ти­меться протягом 3 років.

– В рамках проекту ми проводимо такі от семінари, де у формі діалогу спілкуємося з представниками природоохоронних структур, місцевою владою, активними громадянами про прояви і наслідки зміни клімату в конкретній місцевості. Напрацьовуємо спільні рішення, надаємо підтримку в питанні адаптації до життя і господарської діяльності в нових умовах. Вся зібрана нами інфор­мація в результаті стане основою для розробки реко­мендацій та нової стратегії розвитку біорезерватів, інтеграції принципів екосистемної адаптації в законодавство у сфері довкілля, – зауважила Іна Романн.

Найцікавіші ідеї, озвучені на семінарах, навіть можна буде втілити в життя – на це в рамках проекту передбачені відповідні кошти.

Петро Юрчук, провідний науковий співробітник ШНПП, доповів про гідрологічну ситуацію озера Світязь. Перлина України в осінню пору дуже обміліла, вода на декілька метрів відійшла від берега – це викликало велику тривогу за долю водойми у жителів району і всіх, хто любить відпочивати на Світязі. Ситуація не є критичною – зазначив Петро Володимирович. Рівень води в озері час від часу знижується, що спричинене підвищенням температури повітря, зсувом сезонів (теплими осінню, зимою і холодною весною) і відсутністю, як на даний час, опадів.

– Піщані коси, які зараз можна спостерігати на озері Світязь, з’являються якщо не щороку, то через рік-два. Найнижчий рівень води у водоймі був зафіксований у 2015 році – з показником 0,8. Зараз цей показник становить 0,17, тобто він ще далекий від критичної межі, – наголосив науковий співробітник парку.

Схожі ситуації зі зменшенням рівня води спостерігаються і на інших водоймах Волині, зокрема на озері Люб’язь, також висихала вода в річці Копаївка. Утім, на озерах Люцимер, Кримно, Острі­в’янське і Пулемецьке зменшення водного плеса не зафіксовано, оскільки там функціонують регулюючі споруди. Про необхідність будівництва такої водопереливної споруди або шлюза-регулятора на Світязі неодноразово говорилося, проте до реалізації справа так і не дійшла.

Підтвердила слова працівника парку про вплив глобального потепління на рівень води Руслана Вільнер, начальниця гідрометеорологічної станції «Світязь», наголосивши, що станція щороку фіксує підвищення середньої температури повіт­ря.Учасники семінару задавали Петрові Юрчуку питання про вплив Хотиславського кар’єру на Сві­тязь, про шкоду, яку завдають меліорація, буріння свердловин в близькості до водойми. Петро Поду­бінський, голова громадської організації «Зелений край», подав пропозицію поставити на контроль питання закладення плантацій з вирощування ягід лохини на територіях, які межують з ШНПП. Проб­лема в тому, що ягідні площі потребують щедрого зро­шування, для чого копають великі водойми, які зби­рають воду. Це також може негативно позна­чатися на рівні води в озерах. Питання закладення плантацій потрібно обов’язково погоджувати з парком.

Марія Христецька порушила проблеми культури поводження місцевого населення з твердими побутовими відходами та переповненого Шацького полігону ТПВ, який, за прогнозом, уже в червні наступного року повністю вичерпає свої можливості.

– Влітку Шацький НПП мав величезне навантаження в питанні вивезення сміття. В результаті 350 тисяч гривень власних коштів ми заплатили за складування сміття на Шацькому полігоні. Місцеві жителі, власники баз відпочинку відмовляються укладати договори з комунальним підприємством і везуть сміття на територію, де господарюють нацпарківці, – заува­жила Марія Володимирівна.

Підтвердив її слова Микола Цвид, Світязький сільський голова, котрий повідомив, що сільська рада централізовано закупила баки для сміття, проте місцеві жителі не поспішають їх брати і укладати договори з КП «Будинкоуправління»:

– Прикро, бо в Шацьку цей проект успішно реалізовується, люди відчули переваги такого методу вивезення сміття, його зручність і мінімальні затрати.

Сергій Карпук, голова Шацької районної ради, зазначив, що дійсно у червні наступного року вичерпає свої можливості єдиний у районі полігон ТПВ. У нашій країні відсутність цивілізованого поводження зі сміттям, яке не сортують, не переробляють, а тільки складують і захоронюють, може спричинити екологічне лихо. Проте маємо те, що маємо, і на сьогодні 260 тис. грн. виділено на проектно-кошторисну документацію щодо будівництва на території Шацького району нового полігону, саме ж будівництво має обійтися майже в 3 млн. грн. Утім, до початку сезону від­починку залишилося півроку, а документація до полігон досі не розро­б­ляється.

Олександр Наумич, голова постійної комісії Шацької районної ради з питань екології і раціонального використання природних ресурсів, користуючись нагодою, запитав у представників іноземної делегації про те, як у Німеччині борються із верхівковим короїдом, що знищує сосновий ліс. У відповідь почув, що в заповідних зонах будь-які рубки заборонені, натомість у тран­зитних зонах вибіркові рубки проводять.

Кевін Мак, експерт з питань зміни клімату та екосистемної адаптації університету м. Еберсвальде, розповів учасникам семі­нару про зміни клімату, глобальне потепління, зсув сезонів та моделей погоди, провівши паралелі з Шацьким національним природним парком, який також відчув на собі ці зміни.

Наприкінці заходу до німецьких партнерів проекту звернулися викладачки Шацького лісового коледжу ім. В.В.Сулька Леся Арват та Лілія Вирович, котрі запросили їх на зустріч із студентами.

За результатами семінарів будуть створені відповідні звер­нення і направлені до обласних структур, аби в регіоні дослухалися до думки експертів і розпочали роботу в напрямку адаптації заповідної території Шацького НПП до діяльності в умовах зміни клімату та зменшення вразливості екосистеми.

Мирослава ЦЮП’ЯХ