Головна Військо Служба в армії – цікава, корисна і без жодної дідівщини

Служба в армії – цікава, корисна і без жодної дідівщини

828

У той час, коли більшість юнаків придумують хитромудрі схеми з метою відкосити від армії, житель Шацька Юрій ШКУТНИК сам прийшов до військкомату і заявив, що хоче служити.

Призвали юнака в рамках весняного призову-2016, у травні місяці. Сьогодні Юрій, мужній, підтягнутий, справжній захисник своєї сім’ї і батьківщини, повернувся додому. Службою він задоволений, тому хоче розповісти про неї одноліткам, аби спростувати негативне уявлення і жахи про армію.

– Рідні не дуже хотіли, щоб я йшов на службу в армію. Проте я знав, що мушу виконати свій обов’язок, тому навіть не думав ухилятися. Тим більше мені було дуже цікаво пізнати і вивчити те, чого інші дуже боялися: армійський вишкіл, стрільбу з різних видів зброї, ази військової тактики, – починає свою розповідь шачанин.

Підготовка до служби розпочалася в навчальному центрі міста Васильків Київської області. Новобранця завели в казарму, показали його ліжко, навчили правильно застеляти. Далі хлопців постригли налисо.
– Після цієї процедури всі призовники стали з одним обличчям, і ми перестали впізнавати одне одного! – жартує Юрій.
О 6.00 – підйом, далі – зарядка, фізична і стройова підготовка, ази володіння зброєю, о 22.00 – відбій.

Півтора року Юрій теоретично і практично опановував військову справу у підрозділі Київської зенітно-ракетної бригади на посаді водія-токаря. За короткий час шачанин знайшов однодумців і справжніх друзів. Загалом у підрозділі панувала атмосфера братства та взаємодопомоги. Юнак задоволений також і ставленням до новобранців військового керівництва. Жодних претензій – до якості обмундирування, харчування та умов проживання.

– Кожні півроку нам видавали нову форму. Якісна тканина, відмінне пошиття, одяг відповідає розміру. Все це суворо контролюється. Скажімо, за те, що солдат вдягнутий у форму не його розміру, командир роти може отримати догану, – розповідає наш земляк.
Калорійне харчування також є важливим для новобранців, які затрачають багато сили на фізичні заняття. Годували дуже смачно – запевняє Юрій, в щоденному раціоні військового було м’ясо, риба, молочні продукти, солодка здоба, а головне, що порції великі і ситні.

Для солдата не було в армії жодних непосильних завдань. Особливо йому подобалися заняття зі стрілецької підготовки, де дізнався, які є види зброї, як її застосовувати, відбувалися і нічні стрільби.
Фізичні навантаження, часом і надмірні, не лякали юнака. Командир роти якось захотів перевірити новобранців на витривалість і організував для них марш-кидок на 17 км. Виправдали надії командира, справилися, хоч бігли у берцях і з автоматами.

У суботу і неділю військові можуть відпочити. Вони дивляться фільми, сплять, спілкуються один з одним, а ще у частину часто приїжджають із концертами творчі колективи.
Наостанок Юрій Шкутник спростував інформацію про дідівщину в армії. У військовій частині йому так і сказали: дідівщини в українській армії немає з 2013 року. Щовечора фельдшер частини перевіряє, чи немає на тілі солдатів синців чи подряпин. Якщо є – відразу відповідальні пишуть рапорти і проводять розслідування.

Загалом, зі слів Юрія, служба проходить цікаво та з користю. Юнак отримав в армії важливі та потрібні у майбутньому уроки життя, став зібраним, відповідальним. А головне, навчився захищати себе та свою країну. В службовій характеристиці за підписами командирів роти і військової частини про Юрія Шкутника пишуть як про працелюбного, дисциплінованого, високопрофесійного військовослужбовця, який у повному обсязі опанував посаду водія-токаря. Наполегливий у навчанні і під час виконання бойових завдань. Коректний і ввічливий у спілкуванні з товаришами.

У Шацькому районному військкоматі радіють успіхам строковика і запрошують його підписати контракт на військову службу. Українській армії потрібні саме такі відповідальні військові, як Юрій Шкутник. Юнак пообіцяв подумати.

Мирослава ЦЮП’ЯХ