Про шацьких майстринь, інтернет-аукціони та допомогу аптечками зі США

Щороку настання весни асо­ціюється, в першу чергу, з жіно­чим святом 8 Березня. З цієї на­годи героїнями публікацій зав­жди були жінки незвичайні, неординарні, зі своєю, так би мовити, родзинкою. Героїні цієї статті – по-своєму особливі. Вони усі протягом останніх мі­сяців об’єдналися заради спі­ль­ної справи – допомогти за­без­пе­­чити бійців району, які вою­ють на сході України, такими важ­ливими медикаментами – аме­­риканськими аптечками, кро­­воспинними пре­па­ратами та джгутами.

Страшне слово «війна» про­тягом останніх десяти місяців  увійшло в лексикон ук­раїн­ців. І коли чоловіки майже рік вою­ють з во­рогом на сході, жінки стараються внести свою час­точку у пе­ре­могу, бо знаю­ть, що сьогодні держава не в змозі забезпечити воя­ків усім необ­хід­ним. Коли зі зброєю та одя­гом так-сяк можна дати раду, то забезпечення кожного бійця індивідуальною ап­теч­кою, якою зміг би скористатись й сам боєць в екстрених ви­пад­ках, є проб­лемним.

Волонтерка групи «Не­­байдужі» Кате­ри­на Бондаренко декілька місяців тому, шукаючи по Інтернету кро­вос­пинні препарати в ап­течку своєму бра­то­ві-бійцю, який служив на сході, випадково нат­­­рапила на пост хлоп­ця, котрий пропо­нував дістати необ­хідні пре­парати по со­бі­вартості в США. Він же допоміг зв’язатися із спільнотою «Euro­Maidan Items Aurtion to benefit Ukrainian peo­ple» та, зокрема, з Га­ли­ною Карпенською, котра, проживаючи у США, допомагає влаш­­товувати інтернет-аук­ціони з продажу виробів руч­ної роботи ук­раїнських майстрів, а за виручені кошти над­си­лає в Україну аптечки зразка НАТО, в якій є усі необ­хідні препарати для надання першої невідкладної допомоги по­ра­неним. Аптечки та медикаменти закуповуються по собівар­тості також через діас­пору українців в Америці – фундацію «Save live Together/Рятуємо життя разом» та її координатора Тоню Левчук. З цією організацією, як говорить Катерина, співпрацює народний де­п­утат та активіст Май­дану Володимир Парасюк.

Повитягавши із горища вишиті рушники, сорочку, Катерина від­дала їх на аукціон, аби поміняти на кровоспинні препарати. Перший успіх надихнув Катерину на подальшу роботу, бо постійні спіл­ку­вання із братом, що воював, дали зрозуміти: іноземні медичні пре­­­парати вкрай необхідні й іншим бійцям. Задумом міняти ста­ро­­­винні речі ручної роботи на медикаменти чи продавати їх на аук­­ціоні поділилася із волон­те­рами групи «Небайдужі». Про збір ста­­­­ровинних речей (ви­ши­­­ваних рушників, сер­ве­­ток, скатертин, на­­во­ло­­чок та простирадл), су­часних вишивок, речей руч­ної роботи волонтери ого­лошували на різнома­ніт­них акціях, які влаш­то­вували у Шацьку на підт­римку воїнів АТО. На зак­лик одразу відгукну­лося чи­мало жителів Ша­цька та району: прино­сили ста­ровинні, вишиті на мішко­ви­нах чи іншому по­лотні кар­тини, рушники (най­дав­ніший – із 1929 року – принесла жінка із с. Рос­тань), наволочки, серветки, інші вироби ручної роботи. Більшість із цих речей були обмінені на ме­дикаменти за сприяння Волинської організації ветеранів Аф­га­ністану. А молоді майстрині взялися вишивати картини бісером та робити різноманітні прикраси в ук­раїн­ському стилі.

Так, майстриня Оксана Пех за допомогою методики, викладеної в Інтернеті, навчилася виготовляти прикраси для дівчат зі стрічок. На аукціон виготовила вінок із квітів у жовто-блакитних тонах, де красувалися великі волошки із соняшниками. Результат при­го­лом­шив – за виріб вторгували на аукціоні аж 200 до­ла­рів, за які організацією «Save live Together/Рятуємо життя разом» були закуп­лені медикаменти та передані волонтерам Ша­цька. Ви­готовила для аукціону ну просто шикарний набір прикрас із червоних маків (кольє, браслет та се­режки). Волонтери довго думали, як представити вироби на аукціоні, адже було б значно більше покупців, аби прик­раси демонструвала дівчина. Тож як модель вирішили використати дружину бійця АТО, волонтерку Інну Ми­селюк (на фото). «Просто красуня!», «А ціна прикрас – з мо­деллю?» – можна було читати коментарі під фото Інни в ме­режі «Фейсбук» у постах спільноти «Euro­Maidan Items Auction to benefit Ukrainian people».

– Комплект із прикрас можна зробити за один день, якщо добре посидіти, – розповідає Оксана. – Та інколи вик­­раяти цілий день на таку роботу важко, бо сиджу у дек­реті з дітками. Тож працюю вночі, коли усі вкла­ду­ться спати. Більші квіти роблю швидше, менші – довше. Матеріал (різнокольорові стрічки, бісер, клей) купую в магазині чи через Інтернет. Дуже люблю робити маки, вони такі гарні, яскраві. Ці квіти, так би мовити, є моєю візитівкою. Чому вирішила допомагати солдатам та­ким чином? У мене чоловік – прикордонник, і будь-якої миті він може опинитися на війні. І хоч чимось, але нашим бійцям треба до­по­могти. Радію з того, що мої роботи так високо оці­нилися на аукціоні. А ще більше радію від того, що це комусь врятує життя чи здоров’я.

Ляльки-тильди «Весільна пара» (вид ляльок, звірят чи предметів інтер’єру, зроблені з натуральних тканин за спеціальними викройками) шацької майстрині Ок­сани Деркач також мали на аукціоні неабияку попу­ляр­­ність. Зроблені в українському стилі, вони виріз­ня­­лися з-поміж інших виробів, змайстрованих в національному стилі, були продані на аукціоні за 125 доларів (кошти були пере­ра­ховані синові во­ли­ня­нина – майора Олексія Шепелюка, який зник 25 серпня в Іло­вайському котлі). Майстриня розповідає, що тильду нав­чилася робити сама, методику роботи та викройки брала з Ін­тер­нету. Для ляльок використовувала винятково натуральні тка­нини, роз­фар­бовувала обличчя акриловими фарбами. На виго­товлення од­нієї ляльки пішло 2 тижні, хоча, каже, якщо добре сісти, то можна впо­­ратися за 3 дні. Днями стало відомо, що покупець «Ве­сільної пари» іноземець Роб О’Коннор не лише переказав гроші синові зник­­лого бійця, а й переслав хлопцеві два планшети.

Ще одна пара ляльок ручної роботи «Оберіг сімейного щастя» у стилі мотанки шачанки Людмили Максимчук була продана на аук­ціоні за 60 доларів. Методику брала з Інтернету та книг, але з кож­­­ною роботою у майстрині вироблявся власний стиль мотанок, бо щоразу добавляла щось своє, тому жодна пара ляльок не була схо­жа на інші. Тканини використовувала також натуральні. Тепер вит­­вір Людмили, зроблений за тиждень, є для когось оберегом сі­мей­ного щастя, а кошти, виручені від продажу, використані фун­да­цією «Save live Together/Рятуємо життя разом» для закупівлі та­­ких необхідних для бійців медикаментів. Також Людмила робить для бійців ангелочки-обереги з ниток, які вкладають у посилку, що відп­­равляють на передову, кожному бійцю.

Не залишилась осторонь проблем бійців ще одна жінка – майст­риня Валентина Денисюк. Вона для продажу також дала одну пару ляльок-тильд у національному стилі – козака та козачку. Валентина Сергіївна уже понад двадцять років займається виго­товленням тильд та мо­танок, а навчилася їх робити сама, щось взяла з книг, ще щось – до­мислила та інтерпретувала. В кожний витвір вкладає час­точку душі, тому усі ляльки – не схожі одна на одну, мають свою історію та призначення.

Вагому частку в аукціон вклала пра­цівниця Шацького райвідділу міліції Людмила Гуменчук. Вона ви­шила бісером спеціально для аук­ціону картину в українському сти­лі із зображенням герба-тризуба в об­рамленні соняшників, колосків пше­ниці, кетягів калини та з на­писом «Україна». За картину було виручено 100 доларів. Людмила каже, що залюбки буде й надалі ви­ши­вати картини для аукціону (уже трудиться над черговим ше­дев­ром – картиною із соняшниками та ромашками), бо розуміє, що мо­ральна підтримка солдатів – це од­не, а матеріальна – зовсім інше, тим паче, що нещодавно троє пра­ців­ників Шацького РВ УМВС поверну­лися на ротацію з зони АТО, а на зміну їм пішли інші. Для обміну на ліки Людмила Гуменчук також при­несла чимало вишивок – рушників та серветок.

Ще одну картину бісером на­дала волонтерка Людмила Ярмо­лаєва. Виготовила жінка картину «Кінь» за 4 дні, а тепер усю свою майс­терність вкладає в черговий витвір бісером – картину з ма­ками. Не хоче афішувати своєї допомоги солдатам, тож у роз­мові – небагатослівна. «Хто реальними справами допомагає бій­цям – мене зрозуміє», – каже Людмила.

За 50 доларів на аукціоні була продана вишита нитками ста­ро­винна ікона «Богородиця з немовлям» шачанки Галини Цвид. Об­рамлена ікона у рамку ручної роботи з різьбленням. Зоряна Бабій, мешканка Нью-Йорка, придбавши картину, вирішила не забирати її, а подарувала як оберіг бійцям 14-ї бригади, що зна­ходиться у м. Володимир-Волинський. Свої вироби для обміну на медикаменти на­дала й майстриня Ніна Голядинець (доробок тема­тичних кар­тинок у чорно-білому стилі «Закохані», «Дів­чата», «Ма­мині поміч­ни­ки»), всього – більше де­­сятка таких міні-картин.

Катерина Бондаренко розповідає, що жителі ра­йону активно долучилися до аукціону, передаючи речі і для торгів, і для обміну на медикаменти. За це вона дуже вдячна усім небайдужим шачанам та жителям району. Перерахувати прізвища усіх не­мож­ливо, бо багато хто не хоче афішувати своєї до­помоги. Подібні аукціони – це неабияка допомога солдатам, адже такі речі і за таку ціну, як пропо­нують американці, в Україні ніхто купувати не буде. А для діаспори українців в інших країнах такі речі ручної роботи є дуже популярними, тож і стараються прид­бати, щоб нагадувало про українське коріння.

Активно допомагають із наданням аптечок та нео­б­хідних кро­­­вос­пинних медпрепаратів колеги-во­лон­тери з м. Хмельницький Анна та Андрій Бон­да­ренки. Загалом, як порахувала Катерина, для бійців району було за­куп­лено медпрепаратів на суму більш як півтори ти­сячі доларів. Серед закупленого лише у січні-грудні  – 17 аптечок НАТОвського зразка (у їхньому складі є кровоспинний бинт Celox Rapid, наклейка на тіло кровоспинна Hyfin, бинт-бандаж Israeli Bandgab, джгут-турнікет Swat, ібупрофен, медичні рукавички, ножиці EMT Sheans, індивідуальна сумка, маркер, ме­дичний пластир). Волонтери доукомплектовують ап­течки протигрипозними засобами та іншими пре­па­ратами і відправляють солдатам. Проте волон­тери та майстрині сподіваються, що аптечки якнайменше будуть використовуватися бійцями, і вони усі повернуться додому жи­вими та здоровими.

Віта ШЕПЕЛЯ.