Щороку настання весни асоціюється, в першу чергу, з жіночим святом 8 Березня. З цієї нагоди героїнями публікацій завжди були жінки незвичайні, неординарні, зі своєю, так би мовити, родзинкою. Героїні цієї статті – по-своєму особливі. Вони усі протягом останніх місяців об’єдналися заради спільної справи – допомогти забезпечити бійців району, які воюють на сході України, такими важливими медикаментами – американськими аптечками, кровоспинними препаратами та джгутами.
Страшне слово «війна» протягом останніх десяти місяців увійшло в лексикон українців. І коли чоловіки майже рік воюють з ворогом на сході, жінки стараються внести свою часточку у перемогу, бо знають, що сьогодні держава не в змозі забезпечити вояків усім необхідним. Коли зі зброєю та одягом так-сяк можна дати раду, то забезпечення кожного бійця індивідуальною аптечкою, якою зміг би скористатись й сам боєць в екстрених випадках, є проблемним.
Волонтерка групи «Небайдужі» Катерина Бондаренко декілька місяців тому, шукаючи по Інтернету кровоспинні препарати в аптечку своєму братові-бійцю, який служив на сході, випадково натрапила на пост хлопця, котрий пропонував дістати необхідні препарати по собівартості в США. Він же допоміг зв’язатися із спільнотою «EuroMaidan Items Aurtion to benefit Ukrainian people» та, зокрема, з Галиною Карпенською, котра, проживаючи у США, допомагає влаштовувати інтернет-аукціони з продажу виробів ручної роботи українських майстрів, а за виручені кошти надсилає в Україну аптечки зразка НАТО, в якій є усі необхідні препарати для надання першої невідкладної допомоги пораненим. Аптечки та медикаменти закуповуються по собівартості також через діаспору українців в Америці – фундацію «Save live Together/Рятуємо життя разом» та її координатора Тоню Левчук. З цією організацією, як говорить Катерина, співпрацює народний депутат та активіст Майдану Володимир Парасюк.
Повитягавши із горища вишиті рушники, сорочку, Катерина віддала їх на аукціон, аби поміняти на кровоспинні препарати. Перший успіх надихнув Катерину на подальшу роботу, бо постійні спілкування із братом, що воював, дали зрозуміти: іноземні медичні препарати вкрай необхідні й іншим бійцям. Задумом міняти старовинні речі ручної роботи на медикаменти чи продавати їх на аукціоні поділилася із волонтерами групи «Небайдужі». Про збір старовинних речей (вишиваних рушників, серветок, скатертин, наволочок та простирадл), сучасних вишивок, речей ручної роботи волонтери оголошували на різноманітних акціях, які влаштовували у Шацьку на підтримку воїнів АТО. На заклик одразу відгукнулося чимало жителів Шацька та району: приносили старовинні, вишиті на мішковинах чи іншому полотні картини, рушники (найдавніший – із 1929 року – принесла жінка із с. Ростань), наволочки, серветки, інші вироби ручної роботи. Більшість із цих речей були обмінені на медикаменти за сприяння Волинської організації ветеранів Афганістану. А молоді майстрині взялися вишивати картини бісером та робити різноманітні прикраси в українському стилі.
Так, майстриня Оксана Пех за допомогою методики, викладеної в Інтернеті, навчилася виготовляти прикраси для дівчат зі стрічок. На аукціон виготовила вінок із квітів у жовто-блакитних тонах, де красувалися великі волошки із соняшниками. Результат приголомшив – за виріб вторгували на аукціоні аж 200 доларів, за які організацією «Save live Together/Рятуємо життя разом» були закуплені медикаменти та передані волонтерам Шацька. Виготовила для аукціону ну просто шикарний набір прикрас із червоних маків (кольє, браслет та сережки). Волонтери довго думали, як представити вироби на аукціоні, адже було б значно більше покупців, аби прикраси демонструвала дівчина. Тож як модель вирішили використати дружину бійця АТО, волонтерку Інну Миселюк (на фото). «Просто красуня!», «А ціна прикрас – з моделлю?» – можна було читати коментарі під фото Інни в мережі «Фейсбук» у постах спільноти «EuroMaidan Items Auction to benefit Ukrainian people».
– Комплект із прикрас можна зробити за один день, якщо добре посидіти, – розповідає Оксана. – Та інколи викраяти цілий день на таку роботу важко, бо сиджу у декреті з дітками. Тож працюю вночі, коли усі вкладуться спати. Більші квіти роблю швидше, менші – довше. Матеріал (різнокольорові стрічки, бісер, клей) купую в магазині чи через Інтернет. Дуже люблю робити маки, вони такі гарні, яскраві. Ці квіти, так би мовити, є моєю візитівкою. Чому вирішила допомагати солдатам таким чином? У мене чоловік – прикордонник, і будь-якої миті він може опинитися на війні. І хоч чимось, але нашим бійцям треба допомогти. Радію з того, що мої роботи так високо оцінилися на аукціоні. А ще більше радію від того, що це комусь врятує життя чи здоров’я.
Ляльки-тильди «Весільна пара» (вид ляльок, звірят чи предметів інтер’єру, зроблені з натуральних тканин за спеціальними викройками) шацької майстрині Оксани Деркач також мали на аукціоні неабияку популярність. Зроблені в українському стилі, вони вирізнялися з-поміж інших виробів, змайстрованих в національному стилі, були продані на аукціоні за 125 доларів (кошти були перераховані синові волинянина – майора Олексія Шепелюка, який зник 25 серпня в Іловайському котлі). Майстриня розповідає, що тильду навчилася робити сама, методику роботи та викройки брала з Інтернету. Для ляльок використовувала винятково натуральні тканини, розфарбовувала обличчя акриловими фарбами. На виготовлення однієї ляльки пішло 2 тижні, хоча, каже, якщо добре сісти, то можна впоратися за 3 дні. Днями стало відомо, що покупець «Весільної пари» іноземець Роб О’Коннор не лише переказав гроші синові зниклого бійця, а й переслав хлопцеві два планшети.
Ще одна пара ляльок ручної роботи «Оберіг сімейного щастя» у стилі мотанки шачанки Людмили Максимчук була продана на аукціоні за 60 доларів. Методику брала з Інтернету та книг, але з кожною роботою у майстрині вироблявся власний стиль мотанок, бо щоразу добавляла щось своє, тому жодна пара ляльок не була схожа на інші. Тканини використовувала також натуральні. Тепер витвір Людмили, зроблений за тиждень, є для когось оберегом сімейного щастя, а кошти, виручені від продажу, використані фундацією «Save live Together/Рятуємо життя разом» для закупівлі таких необхідних для бійців медикаментів. Також Людмила робить для бійців ангелочки-обереги з ниток, які вкладають у посилку, що відправляють на передову, кожному бійцю.
Не залишилась осторонь проблем бійців ще одна жінка – майстриня Валентина Денисюк. Вона для продажу також дала одну пару ляльок-тильд у національному стилі – козака та козачку. Валентина Сергіївна уже понад двадцять років займається виготовленням тильд та мотанок, а навчилася їх робити сама, щось взяла з книг, ще щось – домислила та інтерпретувала. В кожний витвір вкладає часточку душі, тому усі ляльки – не схожі одна на одну, мають свою історію та призначення.
Вагому частку в аукціон вклала працівниця Шацького райвідділу міліції Людмила Гуменчук. Вона вишила бісером спеціально для аукціону картину в українському стилі із зображенням герба-тризуба в обрамленні соняшників, колосків пшениці, кетягів калини та з написом «Україна». За картину було виручено 100 доларів. Людмила каже, що залюбки буде й надалі вишивати картини для аукціону (уже трудиться над черговим шедевром – картиною із соняшниками та ромашками), бо розуміє, що моральна підтримка солдатів – це одне, а матеріальна – зовсім інше, тим паче, що нещодавно троє працівників Шацького РВ УМВС повернулися на ротацію з зони АТО, а на зміну їм пішли інші. Для обміну на ліки Людмила Гуменчук також принесла чимало вишивок – рушників та серветок.
Ще одну картину бісером надала волонтерка Людмила Ярмолаєва. Виготовила жінка картину «Кінь» за 4 дні, а тепер усю свою майстерність вкладає в черговий витвір бісером – картину з маками. Не хоче афішувати своєї допомоги солдатам, тож у розмові – небагатослівна. «Хто реальними справами допомагає бійцям – мене зрозуміє», – каже Людмила.
За 50 доларів на аукціоні була продана вишита нитками старовинна ікона «Богородиця з немовлям» шачанки Галини Цвид. Обрамлена ікона у рамку ручної роботи з різьбленням. Зоряна Бабій, мешканка Нью-Йорка, придбавши картину, вирішила не забирати її, а подарувала як оберіг бійцям 14-ї бригади, що знаходиться у м. Володимир-Волинський. Свої вироби для обміну на медикаменти надала й майстриня Ніна Голядинець (доробок тематичних картинок у чорно-білому стилі «Закохані», «Дівчата», «Мамині помічники»), всього – більше десятка таких міні-картин.
Катерина Бондаренко розповідає, що жителі району активно долучилися до аукціону, передаючи речі і для торгів, і для обміну на медикаменти. За це вона дуже вдячна усім небайдужим шачанам та жителям району. Перерахувати прізвища усіх неможливо, бо багато хто не хоче афішувати своєї допомоги. Подібні аукціони – це неабияка допомога солдатам, адже такі речі і за таку ціну, як пропонують американці, в Україні ніхто купувати не буде. А для діаспори українців в інших країнах такі речі ручної роботи є дуже популярними, тож і стараються придбати, щоб нагадувало про українське коріння.
Активно допомагають із наданням аптечок та необхідних кровоспинних медпрепаратів колеги-волонтери з м. Хмельницький Анна та Андрій Бондаренки. Загалом, як порахувала Катерина, для бійців району було закуплено медпрепаратів на суму більш як півтори тисячі доларів. Серед закупленого лише у січні-грудні – 17 аптечок НАТОвського зразка (у їхньому складі є кровоспинний бинт Celox Rapid, наклейка на тіло кровоспинна Hyfin, бинт-бандаж Israeli Bandgab, джгут-турнікет Swat, ібупрофен, медичні рукавички, ножиці EMT Sheans, індивідуальна сумка, маркер, медичний пластир). Волонтери доукомплектовують аптечки протигрипозними засобами та іншими препаратами і відправляють солдатам. Проте волонтери та майстрині сподіваються, що аптечки якнайменше будуть використовуватися бійцями, і вони усі повернуться додому живими та здоровими.
Віта ШЕПЕЛЯ.